Туреччина опинилася перед непростим вибором: зберегти дорогі російські комплекси С-400 або зробити крок назустріч США заради винищувачів п'ятого покоління F-35. Система, яку Анкара ще кілька років тому купувала як важливий елемент власної протиповітряної оборони, тепер стала головною перешкодою на шляху до повернення в американську програму.
Туреччина придбала російські С-400 наприкінці 2017 року. Угода передбачала постачання чотирьох батарей, або двох полкових комплектів, разом із запасом ракет. Загальна вартість контракту становила близько 2,5 мільярда доларів.
Для Анкари це рішення мало серйозні політичні наслідки. У 2019 році США виключили Туреччину з програми створення та виробництва F-35. При цьому країна вже встигла заплатити за шість винищувачів, але отримати їх так і не змогла.
Тепер ситуація може змінитися, але ціна повернення до програми — відмова від російських систем.
Чому С-400 стали проблемою для F-35
Американська сторона побоюється, що експлуатація російської системи ППО в країні НАТО може створювати ризики для безпеки та дозволити Москві отримувати важливу інформацію про західні технології.
Особливе значення тут має саме F-35. Це не просто сучасний винищувач, а складна авіаційна система, побудована з урахуванням технологій малопомітності та інтеграції великої кількості сенсорів.
США не хочуть, щоб російський комплекс С-400 і американський F-35 тривалий час перебували в одному військовому середовищі. Саме тому Вашингтон пов'язав перспективу передачі винищувачів із вирішенням питання російських ЗРК.
Переговори щодо можливого придбання Туреччиною 40 F-35 і ще 40 F-16 почалися восени 2025 року. За оцінками Defense Express, однією з головних вимог Вашингтона фактично залишається позбавлення Анкарою С-400.
Куди Туреччина може подіти російські комплекси
Протягом останніх років розглядалися різні сценарії. Серед потенційних покупців називали Південну Корею, Катар, Об'єднані Арабські Емірати та Єгипет.
Такий варіант дозволив би Туреччині формально позбутися систем, не знищуючи озброєння, яке коштувало мільярди доларів.
Обговорювався також варіант повернення С-400 до Росії. Теоретично Москва могла б знову використати комплекси у власних збройних силах або перепродати їх іншій державі, наприклад Індії.
Однак кожен із цих сценаріїв має політичні та юридичні ризики. Вашингтон може уважно стежити не лише за тим, чи покинули комплекси територію Туреччини, а й за тим, кому саме вони дістануться.
Найрадикальніший варіант — знищення
Нова інформація, яка привернула увагу військових аналітиків, полягає в можливості повної утилізації турецьких С-400.
Якщо Анкара не знайде покупця і не зможе домовитися про інший спосіб вирішення проблеми, теоретично вона може просто знищити комплекси.
На перший погляд, такий крок виглядає надзвичайно радикальним. Туреччина витратила близько 2,5 мільярда доларів на придбання С-400, а самі комплекси досі є відносно новими.
Саме тому в Defense Express сумніваються, що Анкара добровільно погодиться відправити настільки дорогу техніку на утилізацію.
З економічної точки зору значно логічнішим виглядає продаж систем іншій державі навіть за символічною ціною.
Кому можуть продати С-400
Якщо Туреччина піде шляхом продажу, потенційним покупцем має стати країна, яка підтримує нормальні відносини з Росією та не претендує на придбання американських F-35.
Це важлива умова, адже передача С-400 державі, яка сама прагне отримати американські винищувачі, може лише перенести проблему з Анкари до іншої столиці.
Крім того, покупцеві доведеться враховувати американські санкційні механізми, пов'язані з придбанням російського озброєння.
Тому знайти державу, готову купити чотири комплекси С-400, може виявитися складніше, ніж здається. Анкарі необхідно не просто продати техніку, а зробити це так, щоб угода не створила нових проблем у відносинах зі США.
Анкара платить високу ціну за старе рішення
Історія із С-400 стала одним із найяскравіших прикладів того, наскільки дорогою може виявитися спроба балансувати між Росією та Заходом у військово-технічній сфері.
У 2017 році Туреччина зробила ставку на російську систему протиповітряної оборони, попри попередження Вашингтона. Через два роки країна втратила доступ до програми F-35.
Тепер Анкара фактично намагається розв'язати проблему, яку сама створила майже десятиліття тому.
При цьому ситуація залишається невизначеною. Немає підтвердження, що Туреччина вже ухвалила остаточне рішення щодо знищення С-400. Так само немає достовірної інформації про те, що конкретна країна погодилася придбати ці комплекси.
Тому наразі можна говорити лише про можливі сценарії.
Що буде з F-35
Для Туреччини питання має значно ширше значення, ніж просто повернення кількох літаків. F-35 може стати важливим елементом модернізації турецьких ВПС і посилити її можливості в межах НАТО.
Але Вашингтон, схоже, не готовий робити винятки, поки на турецькій території залишаються російські С-400.
Анкарі доведеться вирішити, що для неї важливіше: зберегти придбані за мільярди доларів російські системи чи відкрити шлях до американських винищувачів нового покоління.
Іронія ситуації полягає в тому, що С-400 свого часу мали посилити стратегічну автономію Туреччини. Тепер саме вони можуть стати головною перепоною для отримання зброї, яка здатна кардинально змінити можливості турецьких ВПС.
Чи дійде справа до знищення чотирьох батарей — поки невідомо. Але сама поява такого сценарію показує, наскільки складним став для Анкари вибір, зроблений ще у 2017 році.
