Після початку війни в Україні в 2022 році тисячі українців були змушені залишати свої домівки та шукати притулку за кордоном. Одним із таких є історія 17-річного хлопця Даниїла, який, зібравши все необхідне у сумку, пройшов 15 годин автобусною дорогою з Закарпаття до Чехії. Він був одним із багатьох, хто шукав безпечного притулку від руйнівної війни, що охопила його країну. Сьогодні, коли йому вже 20 років, він живе у США, де колись знайшов надію на нове життя завдяки програмі Uniting for Ukraine, запровадженій адміністрацією Байдена.
Програма Uniting for Ukraine дозволила українським переселенцям отримати тимчасовий гуманітарний статус у США. За офіційними даними, до грудня 2024 року понад 240 тисяч українців отримали притулок завдяки цій ініціативі. Проте вже на початку 2023 року політичні зміни стали поворотним моментом у житті тих, хто шукав безпеки на чужині. Після того, як Дональд Трамп знову обійняв посаду президента, адміністрація оголосила про призупинення програми, що мало негайний вплив на правовий статус українців, які вже перебували в країні.
Нові заходи, прийняті Трампом, передбачають не лише припинення прийому нових заявників за програмою Uniting for Ukraine, але й зупинку процедури поновлення двохрічних дозволів на роботу та захист від депортації для тих, хто вже отримав гуманітарний статус. Цей крок викликав хвилю невпевненості серед переселенців, які змушені жити з постійним страхом втрати правового статусу, що забезпечував їхню безпеку.
Даниїл є яскравим прикладом того, як ці зміни вплинули на життя людини. Він пам’ятає, як, перебуваючи у Чехії, він відчував надію на нове життя в США. Однак уже після прибуття в Америку його статус за програмою Uniting for Ukraine несподівано постав під загрозу. «Я не хочу залишатися нелегально, але й повертатися до України неможливо, адже війна тут триває. Я боюся, я молодий, я хочу жити», – говорить Даниїл, підкреслюючи, як важко йому тепер вибрати між двома небезпечними варіантами.
На фоні нових адміністративних кроків, політика США у сфері імміграції зазнає суттєвих змін. Трамп наказав Міністерству внутрішньої безпеки переглянути статус тимчасового захисту (TPS) для усіх країн, що перебувають у зонах збройних конфліктів. Ця політика вже зачепила сотні тисяч мігрантів з інших країн, зокрема з Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели, хоча судові рішення дозволили деяким групам зберегти свої права на проживання.
У відповідь на критику з боку правозахисних організацій та українських представників, уряд США намагався підкреслити, що зміни необхідні для перегляду імміграційних процесів і забезпечення безпеки національних кордонів. Проте для багатьох українських переселенців ці кроки стали ударом прямо в серце. З одного боку, вони отримали можливість покинути країну, що страждає від війни, а з іншого – тепер їхнє життя в США стало невизначеним та сповненим страху.
Багато хто із тих, хто приїхав за програмою Uniting for Ukraine, не має альтернативних шляхів для отримання законного статусу. У зв'язку з тим, що початковий дозвіл був виданий лише на два роки, українці спробували звернутися за ТПС (Temporary Protected Status) – іншим механізмом правового притулку. Наприклад, у січні міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркос продовжив дію ТПС для України до жовтня 2026 року, що надало певний рівень стабільності для 63 тисяч переселенців. Проте не всі отримали необхідну відповідь: Даниїл подав заяву на ТПС у березні, але до сьогоднішнього дня не отримав відповіді від US Citizenship and Immigration Services.
Суперечливі кроки нової адміністрації підштовхнули до активізації дебатів у Конгресі та серед правозахисних організацій. Сенатор Дік Дурбін з Іллінойсу, який давно виступає за підтримку українських переселенців, нещодавно ініціював законопроєкт, що надає тимчасовий гостьовий статус українцям, незалежно від того, коли вони прибули до США. «Коли війна почалася, республіканці по всій країні відчинили свої серця для біженців з України, навіть активно петиціюючи президента Байдена захистити їх від депортації. Сьогодні необхідно продовжити цей акт американської людяності», – заявив сенатор у прес-релізі, закликаючи до об’єднання зусиль для надання реальної допомоги тим, хто опинився у скрутному становищі.
Протестні голоси не обмежуються лише політичними діячами. Представники неурядових організацій, таких як Ukraine Immigration Task Force, звертають увагу на небезпеку депортації для понад 240 тисяч українців, що отримали притулок за програмою Uniting for Ukraine. «Є реальна загроза, що їх можуть депортувати або взагалі залишити без правового захисту, що призведе до ще більшої вразливості та тривалого перебування у центрах утримання», – зазначає Енн Сміт, виконавча директорка організації, підкреслюючи, що ситуація може стати критичною без втручання як з боку уряду, так і з боку Конгресу.
Погляд українців, які змушені були залишити свої домівки через війну, відображає глибокі особисті трагедії та втрати. Для багатьох повернення до рідної землі неможливе не лише через військові дії, але й через страх перед подальшим насильством та нестабільністю. Невизначеність правового статусу в США лише посилює їхню тривогу за майбутнє. Вони, як Даниїл, прагнуть спокою, можливості розвиватися, отримувати освіту і працювати, не думаючи про можливість бути депортованими у країну, де війна залишається реальністю.
Водночас, ситуація стає все більш напруженою на фоні загальнонаціональної політики перегляду імміграційних програм. Рішення Трампа, спрямовані на зменшення кількості заяв на отримання тимчасового правового статусу, торкаються не лише українських переселенців, але й інших груп мігрантів, які шукають притулок в Америці. Наприклад, попередні кроки щодо скасування захисту для кубинців, гаїтів, нігарагців та венесуеланців викликали жваві дискусії у суспільстві та стали об’єктом судових процесів. Такі зміни свідчать про системний перегляд підходу до гуманітарної політики США, що може призвести до подальшої дестабілізації життя тих, хто вже опинився в умовах війни та політичної кризи.
У центрі цього протистояння стоять питання гуманності, безпеки та права на нове життя. Українські переселенці, які отримали шанс почати життя з чистого аркуша завдяки програмі Uniting for Ukraine, сьогодні втрачають ту безпеку, на яку так сподівалися. Вони опинилися між двома небезпеками: поверненням у країну, де продовжується війна, або життям без законного статусу в США, що може призвести до депортації та подальшої невизначеності.
Ця ситуація ставить під сумнів не лише ефективність імміграційної політики нової адміністрації, а й її здатність захищати тих, хто найбільше потребує допомоги. В умовах, коли війна в Україні продовжується, а кількість загиблих та поранених зростає, важливо зберегти гуманітарний підхід до тих, хто змушений залишати рідну землю у пошуках безпеки. Лідери та представники громадянського суспільства закликають до невідкладних змін у політиці, які дозволять українцям зберегти свої права та забезпечити майбутнє без страху депортації.
Однак, політична реальність сьогодні свідчить про те, що будь-яка зміна у статусі цих людей потребує не лише внутрішнього перегляду, але й діалогу на найвищому рівні. Сенатори, представники уряду та правозахисні організації сподіваються, що Конгрес прийме відповідні заходи для захисту українських переселенців. Лише тоді можливо буде сказати, що Америка дійсно відстоює права тих, хто втікає від руйнівної війни, забезпечуючи їм можливість не лише вижити, а й розвиватися у новій країні.
Таким чином, історія Даниїла і тисяч інших українців стає символом гуманітарної кризи, що розгортається на тлі змін у імміграційній політиці США. Вони прагнуть стабільності, безпеки та можливості жити гідно, але їхня доля залишається невизначеною. На тлі зростаючого політичного тиску та невизначеності щодо майбутнього, важливість діалогу та співпраці між законодавцями, урядом і правозахисними організаціями набуває першорядного значення. Врешті-решт, доля сотень тисяч людей, які знайшли притулок у США, залежить від того, чи зуміють вони отримати належний захист і можливість будувати своє життя без страху повернення до війни та небезпеки депортації.
