У квітні 2025 року співзасновник OpenAI Сем Альтман зробив заяву, яка викликала як подив, так і глибокі дискусії у світі цифрових технологій. Він зазначив, що ввічливі слова у зверненнях до ChatGPT — такі як «будь ласка», «дякую», «чи можеш, будь ласка» — хоч і здаються незначними, насправді коштують компанії десятки мільйонів доларів щороку. Але ще більш неочікувано те, що ця надмірна ввічливість має помітний екологічний слід. У світі, де взаємодія між людиною і машиною стає нормою, це викликає складні етичні, економічні та екологічні запитання.
Сем Альтман, головний виконавчий директор OpenAI, виступив у травні на заході Microsoft у Сіетлі. Технологічний гігант є найбільшим інвестором стартапу. Чона Касінгер
Ввічливість у стилі XXI століття
Користувачі дедалі частіше поводяться з мовними моделями, як із живими співрозмовниками. Психологи вказують, що такі звернення є ознакою адаптації людини до нової реальності, де межі між людською і машинною комунікацією стираються. За даними внутрішніх аналітиків OpenAI, понад 70% користувачів уникають різких формулювань і вважають за краще будувати запити до ШІ у ввічливій формі.
З одного боку, це формує здоровий стиль спілкування і сприяє менш агресивному цифровому середовищу. Але з іншого — що більше токенів (умовних слів або їх частин) опрацьовує модель, то більше вона споживає енергоресурсів. І тут починається справжній парадокс ввічливості.
Економіка кожного «дякую»
Мовні моделі, такі як GPT-4, працюють завдяки гігантським обчислювальним кластерам. Для обробки кожного запиту, навіть найкоротшого, використовується складна система розпаралелення запитів, алгоритмів обробки природної мови і перевірки на токсичність чи дезінформацію. Якщо середній запит містить 15–20 токенів, то із ввічливими словами їх кількість зростає до 25–30 і більше.
Ця, здавалося б, невелика різниця масштабно впливає на витрати. За оцінками OpenAI, додаткові токени з ввічливими фразами призводять до витрат, що обчислюються в десятках мільйонів доларів щорічно. Враховуючи мільярди звернень до моделі щодня, навіть 5–10 додаткових слів мають значення.
Логотип ChatGPT видно на цій ілюстрації, зробленій 3 лютого 2023 року Дадо Рувік
Вода, електрика і хмари
Найбільшим викликом, однак, є не гроші, а екологія. Для охолодження серверів, що забезпечують роботу мовних моделей, використовується величезна кількість води. Згідно з даними, кожна сесія взаємодії з ChatGPT потребує до 50 мл води для охолодження дата-центрів. Якщо уявити, що мільйон користувачів додали по одному «дякую» до свого запиту — це вже близько 50 тисяч літрів води.
Окрім води, мовні моделі споживають величезну кількість електроенергії, що частково генерується зі шкідливих для довкілля джерел. Таким чином, надмірна комунікативна ввічливість, яка здається етично правильною, має свій карбоновий слід, який ми зазвичай не помічаємо.
Етика проти екології: хто кого?
Ця дилема — одна з найбільш цікавих і суперечливих у світі сучасних технологій. Чи варто жертвувати екологічною сталкістю заради культурної поведінки в цифровому середовищі? З одного боку, розмовна етика — це віддзеркалення людських цінностей, а з іншого — ціна цього віддзеркалення — вода, електрика і вуглецеві викиди.
Деякі експерти закликають до формування нових стандартів цифрової культури, де буде чітке розуміння того, що ввічливість у спілкуванні з ШІ — це не лише соціальний акт, але й ресурсозатратна дія. Наприклад, у корпоративних структурах можуть бути створені шаблони «ефективних запитів» без зайвих слів, щоб зменшити навантаження на інфраструктуру.
Людяність — не завжди екологічна
Те, що починалося як прояв чемності, перетворилося на глобальну проблему масштабу. Ми живемо у світі, де навіть слова мають свою ціну — в доларах і літрах води. Сем Альтман відкрив лише верхівку айсберга: у майбутньому ми, ймовірно, зіштовхнемося з вибором — бути ввічливими або бути ощадливими.
Цей феномен демонструє, що цифрове майбутнє не лише про алгоритми, швидкість і інтерфейси, а й про нові етичні та екологічні дилеми, які постають у найнесподіваніших формах. І, можливо, колись ми будемо вимушені казати «дякую» лише тоді, коли це справді необхідно.
