Від перших днів війни на сході, коли Росія розпочала повномасштабну агресію проти України, минуло вже понад п’ятнадцять місяців. За цей тривалий період українські військові неодноразово демонстрували рішучість та витривалість: вони тримали оборону там, де, здавалося б, усе втрачено, і проводили контратаки, коли ворог не очікував від них активних дій. Сьогодні ж, за свідченнями солдатів на місцях, російські війська дедалі частіше не витримують темпу, виснажені численними боями й значними втратами в техніці та живій силі. Проте водночас лунає тривожний сигнал: Сполучені Штати, які довгий час надавали Києву безцінні розвіддані, тимчасово призупинили військову допомогу та обмін стратегічною інформацією. Як це вплине на оборону в Донецькій області й на майбутнє всієї кампанії?
Розглянемо докладніше, що відбувається у гарячих точках Донбасу та чому Україна готується до нових викликів. Зіткнувшись із загрозою зупинка американської підтримки, українські воїни не лише формують нові плани контрнаступу, а й намагаються адаптуватися до раптових змін на полі бою. Саме тому питання наступної зустрічі між представниками України і США, яка запланована в Саудівській Аравії, набуває особливого значення. На ній обговорять майбутнє військової допомоги та можливе відновлення обміну розвідданими.
Багатьох у Києві турбує перспектива, що Вашингтон може висунути додаткові умови, перш ніж знову надавати допомогу. Проте варто врахувати й іншу складову: якщо Росія відчує брак підтримки України з боку Заходу, то може піти ва-банк у своїх діях, намагаючись здобути військову перевагу до відновлення повноцінних поставок техніки й даних. У цьому контексті українські політики активно стверджують про важливість тісного зв’язку зі США і наполягають, що без стратегічного партнерства буде важко зупинити агресора. Водночас президент Володимир Зеленський наголошує на тому, що його країна має й власні механізми захисту: за останні місяці було розгорнуто чималий спектр тактичних рішень, зокрема використання сучасних дронів та створення додаткових ліній оборони.
Оглядачі також звертають увагу на заяви Михайло Кофмана (Michael Kofman), старшого наукового співробітника Фонду Карнеґі, котрий пояснює, що російський наступ на східному напрямку вичерпався через взаємодію кількох факторів. По-перше, це розтягнута лінія фронту, яку росіянам складно утримувати, по-друге, гострий дефіцит добре підготовленого резерву, адже численні втрати істотно знизили боєздатність армійських підрозділів. По-третє, українці навчилися ефективніше протидіяти російській тактиці масованих артилерійських обстрілів і локальних проривів. Проте те, що темп російського наступу знизився, не означає безумовної стабільності позицій України, адже Москва зберігає потужний потенціал для обстрілів і диверсійних ударів.
Минулого місяця українські військові готуються до штурму Донецької області. Після більш ніж 15 місяців російського наступу вони знаходять можливості для локалізованих контратак. Тайлер Хікс
Останніми тижнями військові джерела повідомляють про запеклі бої в межах 260-кілометрового фронту в Донецькій області, де найбільш інтенсивна фаза протистояння триває з кінця минулого року. Насамперед це стосується міст Покровськ, Торецьк і Часів Яр, які мають критично важливе значення в обороні східних регіонів України. Від здатності утримати ці пункти напряму залежить, чи просунуться російські війська далі, погрожуючи новим захопленням територій, чи Україна отримає простір для контратак.
За словами українських офіцерів із 68-ї єгерської бригади, довгий час основним викликом залишалася потужна маса російських сил, котрі одночасно атакували в кількох напрямках. Проте з настанням весни 2025 року темп дещо змінився: спроби окупантів прорватися через добре укріплені лінії оборони дедалі частіше зазнають невдач. Певні ознаки перевтоми ворога спостерігаються й у тому, що Росія іноді мусить задіювати на передовій солдат із мінімальною підготовкою або навіть поранених. Спираючись на зібрані розвідувальні дані, українські військові планують точкові контратаки, щоби відігнати противника з ключових висот і перехрестя шляхів. Такі дії дають змогу поступово відвойовувати невеликі частини української землі, послаблюючи бойовий дух загарбників.
Втім, останнім часом усе більш відчутно дається взнаки зупинка американської підтримки. Хоча Захід продовжує надсилати гуманітарну й економічну допомогу, вирішальним чинником на фронті був регулярний обмін розвідданими та постачання високотехнологічної зброї. За словами деяких аналітиків, якщо США не відновлять повноцінну співпрацю, російські війська можуть спробувати використати вікно можливостей, аби влаштувати кілька масованих ударів. Крім того, українські військові відверто говорять, що без ретельно прорахованих даних із супутників і безпілотників США складніше наносити удари по логістичних лініях і командних центрах росіян.
Дуже критичною є ситуація на північному напрямку, особливо біля кордону з Курської області Росії. Там, за свідченням бійців, діють не лише регулярні російські війська, а й підрозділи з Північної Кореї, які, за чутками, проходили навчання з російськими інструкторами. Хоча підтвердити це офіційними джерелами складно, існують побоювання, що будь-яке послаблення України на цьому відтинку фронту призведе до суттєвої втрати позицій, які дуже важливо утримувати задля переговорних важелів у майбутньому. Військові кажуть: розвіддані США були вкрай корисні для вчасного виявлення скупчень живої сили та техніки. Тепер же, без підтримки американських каналів спостереження, ризик раптових атак на Курському напрямку значно збільшується.
І саме з цього приводу Володимир Зеленський і представники його уряду планують проведення зустрічі у Саудівській Аравії, де головними темами стануть відновлення військової допомоги і мирних переговорів. Сполучені Штати надішлють делегацію на чолі з держсекретарем Марко Рубіо, а також висловлюють зацікавленість у ролі посередника з боку саудівського принца Мохаммеда бін Салмана. Саудівська Аравія вже не раз заявляла про своє прагнення стати нейтральною платформою для розв’язання воєнних конфліктів, адже її економічний і політичний вплив зростає, а роль “енергетичної наддержави” дає додаткові важелі у розмовах із Росією.
Президент Трамп під час бойової зустрічі в Овальному кабінеті з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю 28 лютого 2025 року. Даг Міллс
За повідомленням із Білого дому, сама ідея тимчасово призупинити військову й розвідувальну допомогу Україні виникла після зустрічі Дональд Трампа і Володимира Зеленського наприкінці лютого 2025 року. Тоді Трамп обурився тим, що, на його думку, офіційний Київ «недостатньо вдячний» за масштабну допомогу з боку США і навіть натякнув на те, що Україна має шукати шляхи компромісу з Росією. Ці слова спровокували широку дискусію — чи не стане політична кон’юнктура в Сполучених Штатах загрозою для української незалежності та суверенітету. З одного боку, Україна показала неабияку здатність оборонятися, і це визнають навіть скептики в американському істеблішменті. З іншого — стратегічні рішення США здатні швидко й радикально змінити перебіг бойових дій.
Попри тимчасову зупинку допомоги, в Пентагоні усвідомлюють, що сильна й незалежна Україна залишається вагомою противагою російському впливу у Східній Європі. Тож чимало американських військових і аналітиків, зокрема генерал Кіт Келлог, визнають: без оперативного обміну інформацією з Україною Збройні Сили України зазнають значних труднощів. Це, у свою чергу, може повернути конфлікт у більш жорстке русло й навіть стати причиною нових хвиль біженців, що негативно позначиться на глобальному порядку.
Повертаючись до реалій фронту, варто окремо згадати ситуацію в околицях Покровська. Саме там російські сили, підходячи ще в грудні 2024 року, намагалися впритул наблизитися до міста, розташованого на важливих логістичних вузлах Донбасу. Однак їхню атаку зупинили добре укріплені позиції українських оборонців, які підготувалися до таких сценаріїв завчасно. Інший приклад — Торецьк, де вуличні бої йдуть уже багато місяців, а фронт часто проходить по сусідніх кварталах. Командири розповідають, що бувають випадки, коли в одній будівлі перебувають українські війська, а за стіною — російські. Такі умови ведення бою потребують не лише мужності, а й злагодженої тактики та чіткої взаємодії між різними підрозділами.
Варто наголосити на важливості повітряної розвідки: українські дрони дозволяють відстежувати просування російських колон та коригувати артилерійський вогонь. Однак саме дрони найбільше виграють від доступу до американської супутникова інформація, яку нині заблоковано. Без неї виявляти приховані логістичні маршрути росіян значно складніше, що дає останнім перевагу в проведенні підготовчих операцій.
У Часовому Ярі, який став одним із ключових пунктів оборони після падіння Бахмута, ситуація також вельми напружена. Росіяни постійно пробують нові тактики, від ударів високоточною зброєю до масштабних штурмів із залученням танків і бронемашин. Проте, попри масовані зусилля, противник не може здійснити повноцінний прорив. Українські сили, які укріпили цей населений пункт, уже тривалий час утримують свої позиції, перетворивши місто на, по суті, фортецю. Військовослужбовці Збройні Сили України відзначають зниження інтенсивності російських атак, утім, додають: “Зменшення активності тут не означає, що завтра вони не спробують ударити в іншому напрямку”.
Українські військові вели вогонь з гранатомета по російській цілі на лінії фронту в Покровську минулого місяця. Тайлер Хікс
Показовим є й те, що російське командування все частіше стикається з проблемою дефіциту техніки. Після тривалого наступу, який тривав більшу частину 2024 року, арсенали РФ суттєво скоротилися. Кремль відчайдушно шукає спосіб закупити або налагодити виробництво необхідної зброї, але під західними санкціїями зробити це нелегко. Водночас Україна, хоч і залежить від поставок, демонструє гнучкість, винаходячи власні рішення з огляду на досвід ведення бойових дій.
Наступні дні можуть стати вирішальними в питанні повернення американської підтримки. Якщо зустріч у Саудівській Аравії проходитиме успішно, є надія, що політична напруга між Києвом і Вашингтоном вщухне, й сторони підпишуть хоча б попередні домовленості про відновлення розвідобміну та надання військової техніки. Володимир Зеленський не приховує важливості цих переговорів: адже без підтримки Заходу ризики вирішення конфлікту не на користь України значно зростають.
Водночас у самому американському уряді далеко не всі поділяють позицію Дональд Трампа щодо жорсткої розмови із Зеленським та можливих “поступок” перед Росією. Значна частина Конгресу, включно з представниками Республіканської та Демократичної партій, раніше висловлювалася за те, що підтримка України повинна лишатися незмінною. Протистояння з Кремлем сприймається в США як питання глобальної безпеки, адже російська влада давно вийшла за межі звичайної міжнародної політики й веде активну війну проти сусідньої країни.
Оглядачі зазначають, що всі сторони мають власні інтереси: Київ хоче зберегти суверенітет і повернути тимчасово окуповані території, Вашингтон – не дати Росії здобути перемогу, яка підштовхне інші авторитарні режими до перегляду світопорядку. Для Москви ж важливо зберегти обличчя і, за можливості, консолідувати свої захоплення. Усі ці вектори схрещуються на українській землі, і саме тому війна на сході має таке широке геополітичне значення.
Торік зруйновані будівлі в Торецьку. Тайлер Хікс
Зупинка американської підтримки — це не лише технічний момент, а радше символ нестабільності союзницьких зв’язків, які здавалися незламними. Потрібно розуміти, що відновлення обміну розвідданими може кардинально переломити ситуацію на користь ЗСУ, оскільки дасть змогу завчасно виявляти скупчення російських військ і ефективно їх нейтралізувати. Українська сторона, зі свого боку, демонструє готовність до переговорів, проте не хоче миру за будь-яку ціну: як наголошує Зеленський, “компроміс має бути справедливим і міцним, а не удаваним”.
За великим рахунком, хід нинішніх подій підтверджує: війна на сході залишатиметься у фокусі уваги міжнародної спільноти, аж доки не буде знайдено прийнятного для всіх сторін вирішення, або ж доки одна зі сторін не отримає вирішальної переваги. Чи стане майбутня зустріч у Саудівська Аравія першим кроком до повернення США як повноцінного партнера? Чи вдасться українському керівництву переконати Дональд Трампа, що країна, яка фактично захищає східний фланг Європи, заслуговує на підтримку без додаткових ультиматумів? Питань нині більше, ніж відповідей.
Та все ж українці дивляться в майбутнє з обережним оптимізмом, сподіваючись, що рішучість армії, вміння пристосовуватися до змін і стійкість духу народу стануть фундаментом нових перемог. Повернення довіри між Києвом і Вашингтоном може стати каталізатором для загальної стабілізації фронту, а потім і для переходу у масштабний контратака. Саме тому аналітики й експерти сподіваються на швидке вирішення конфлікту довкола тимчасового припинення американської допомоги. Адже поки в коридорах влади тривають перемовини, на лінії фронту продовжують гинути люди, а населені пункти зазнають руйнувань. Україна прагне зупинити цю трагедію якомога скоріше, щоб надати своєму народові шанс на відновлення і мирне життя.
Українська команда готується до запуску безпілотника в Донецькій області минулого року. Даніель Берегулак
