Україна справді пропонувала Росії встановити режим припинення вогню, причому йшлося не лише про припинення повітряних ударів по українських містах. Київ також запропонував тишу безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Однак, за словами керівника Офісу президента Кирила Буданова, російська сторона не дала на цю пропозицію позитивної відповіді.
Про це Буданов розповів у коментарі «Суспільному», фактично підтвердивши інформацію про те, що Україна намагалася домогтися хоча б тимчасового припинення бойових дій.
Важлива деталь полягає в тому, що відповідну пропозицію, за його словами, особисто донесли до президента Росії Володимира Путіна. Тобто йдеться не про припущення або неофіційні сигнали, а про позицію, яка була доведена безпосередньо до російського керівництва.
І все ж тиші не настало.
Україна запропонувала припинити вогонь не лише в повітрі
Останніми днями у публічному просторі з'явилася інформація про можливий режим тиші, який нібито мав діяти протягом кількох днів. На цьому тлі виникли суперечливі повідомлення щодо того, чи отримували підрозділи Сил оборони відповідні накази.
Буданов фактично розставив акценти: пропозиція України справді була.
Причому її зміст виявився ширшим, ніж просто припинення ракетних і дронових атак.
Київ запропонував встановити режим тиші також безпосередньо на фронті. Це означало б тимчасове припинення активних бойових дій, що могло б стати важливим кроком для зниження інтенсивності війни та перевірки готовності російської сторони до реальних домовленостей.
Однак, як випливає зі слів Буданова, Москва на цей крок не пішла.
«Але дрони летять, ви все бачили», — сказав керівник Офісу президента, коментуючи ситуацію після передачі пропозиції російській стороні.
У цій короткій фразі фактично міститься вся суть ситуації: слова про можливе припинення вогню не супроводжувалися припиненням атак.
Пропозиція дійшла до Путіна
Одна з найбільш важливих деталей заяви Буданова — інформація про те, що українська пропозиція була донесена безпосередньо до Володимира Путіна.
Це має принципове значення.
Протягом війни Москва неодноразово використовувала різні заяви, переговорні сигнали та дипломатичні маневри, намагаючись перекласти відповідальність за відсутність домовленостей на Київ.
У цьому випадку українська сторона демонструє іншу картину: пропозиція про припинення вогню була сформульована і передана російському керівництву.
Тепер питання полягає в тому, що саме зробить Москва.
Якщо після отримання такого сигналу атаки продовжуються, це може свідчити про відсутність готовності Кремля навіть до короткострокової деескалації.
Водночас сам факт передачі пропозиції не означає, що переговорний процес уже запущений або що припинення бойових дій гарантоване. Для цього потрібні конкретні домовленості, механізми контролю та готовність обох сторін їх виконувати.
Російські атаки стали фактичною відповіддю?
Особливо показовими стали події тієї ж ночі.
Раніше українські та російські інформаційні ресурси повідомляли про можливість встановлення режиму тиші. Однак уночі Росія завдала нових ударів ракетами та безпілотниками по низці українських областей.
Саме тому слова Буданова про те, що «дрони летять», набувають особливого значення.
Замість припинення атак Україна знову зіткнулася з повітряною загрозою.
Для цивільного населення це означає, що будь-які дипломатичні сигнали поки що не змінили реальності. Люди продовжують реагувати на повітряні тривоги, проводити ночі в укриттях і стежити за повідомленнями про пуски ракет та безпілотників.
Для військових ситуація ще складніша: будь-яке припинення вогню має бути реальним і взаємним. Одностороннє припинення активних дій в умовах, коли противник продовжує атакувати, може створити додаткові ризики.
Саме тому питання не зводиться лише до політичної заяви про «режим тиші».
Потрібно розуміти, хто, коли і яким чином контролюватиме його виконання.
До Києва їдуть представники Трампа
На цьому тлі особливої ваги набуває майбутній візит до України спеціальних представників президента США Дональда Трампа.
За словами Буданова, цієї неділі до України мають приїхати Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
Їхній візит відбувається в момент, коли питання можливого припинення вогню знову опинилося в центрі уваги міжнародної дипломатії.
Буданов також висловив припущення, що під час візиту американських представників Росія може утриматися від ударів по Києву.
«Я думаю, що завтра по Києву не будуть бити», — заявив він.
Це формулювання важливо сприймати саме як припущення, а не як гарантію.
Водночас воно демонструє, що українська сторона очікує певної реакції Москви на дипломатичну активність США. Якщо візит американських представників дійсно супроводжуватиметься зниженням інтенсивності атак, це стане окремим сигналом.
А якщо удари продовжаться — це також буде сигналом, тільки зовсім іншого характеру.
Чому навіть кілька днів тиші мають значення
На перший погляд кілька днів без бойових дій можуть здатися незначним результатом після років війни.
Насправді потенційне припинення вогню навіть на короткий період могло б мати важливе значення.
По-перше, це дало б змогу зменшити ризики для цивільного населення.
По-друге, знизило б навантаження на військових і рятувальні служби.
По-третє, дозволило б перевірити, наскільки реальною є готовність сторін виконувати домовленості.
І, нарешті, це могло б створити простір для подальших переговорів.
Але тут є принципова умова — припинення вогню має бути взаємним.
Інакше домовленість перетворюється лише на декларацію.
Саме тому Україна, очевидно, зацікавлена не просто в красивій політичній заяві, а в механізмі, який дозволить бачити, чи виконує російська сторона взяті на себе зобов'язання.
Що відбувається на фронті
Питання режиму тиші особливо складне через ситуацію безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
Навіть короткочасне припинення вогню потребує чітких правил. Необхідно визначити час початку та завершення, території дії домовленостей, заборонені види озброєння, механізми фіксації порушень і порядок реагування на них.
Без таких деталей будь-яка домовленість може опинитися під загрозою вже в перші години.
Саме тому слова Буданова про пропозицію України важливі ще й з дипломатичної точки зору. Київ демонструє готовність обговорювати припинення бойових дій, але одночасно наголошує: відповідальність за реакцію лежить не лише на Україні.
Тепер слово за Москвою.
Україна очікує не заяв, а конкретних дій
Ситуація навколо можливого припинення вогню залишається надзвичайно чутливою.
З одного боку, дипломатичні контакти за участю Сполучених Штатів можуть створити додатковий тиск для пошуку хоча б тимчасового припинення бойових дій.
З іншого — попередній досвід показує, що самих заяв недостатньо.
Для українців будь-яка домовленість вимірюватиметься не словами політиків, а дуже простим критерієм: чи припиняться вибухи.
Якщо вночі знову летять ракети та безпілотники, для людей усі дипломатичні формулювання втрачають практичне значення.
Саме тому нинішня ситуація має особливу вагу. Україна, за словами Буданова, свою пропозицію зробила. Її донесли безпосередньо до російського керівництва.
Тепер головне питання — чи буде відповідь не на словах, а на практиці.
Припинення вогню може стати першим кроком до ширшого дипломатичного процесу. Але воно також може залишитися лише черговою невдалою спробою, якщо Москва не продемонструє готовності реально зупинити бойові дії.
Найближчі дні, з огляду на заплановані контакти американських представників з Україною та Росією, можуть стати важливими.
І тепер увага прикута до одного: чи справді небо над Україною хоча б ненадовго стане тихішим — і чи буде ця тиша взаємною.
