Ізраїль повідомив про незначні пошкодження після потужного удару Ірану

Переддень великої дипломатії: чому ця зустріч має значення

Можлива зустріч Дональда Трампа та Біньяміна Нетаньяху у Білому домі 18 лютого привернула увагу світових медіа не випадково. Вона відбувається у момент, коли міжнародна система безпеки перебуває у стані глибокої турбулентності, а будь-які сигнали з Вашингтона можуть мати ланцюгову реакцію для всього регіону Близького Сходу. Сам факт переговорів напередодні старту «Ради миру» вже несе в собі політичний символізм.

Для Ізраїлю ця зустріч означає можливість безпосередньо вплинути на порядок денний нової ініціативи США. Нетаньяху прагне донести свою позицію ще до того, як колективний формат «Ради миру» почне виробляти рішення, які можуть обмежити свободу дій Тель-Авіва. Саме тому часовий зсув переговорів виглядає не випадковим, а добре продуманим кроком.

Для Дональда Трампа контакт з ізраїльським прем’єром є способом продемонструвати особисте лідерство у складних міжнародних процесах. Він намагається повернути собі роль головного арбітра у глобальних конфліктах, підкреслюючи, що ключові домовленості укладаються не в багатосторонніх форматах, а у кабінетах за участі сильних гравців.

Переддень великої дипломатії: чому ця зустріч має значення

Можлива зустріч Дональда Трампа та Біньяміна Нетаньяху у Білому домі 18 лютого привернула увагу світових медіа не випадково. Вона відбувається у момент, коли міжнародна система безпеки перебуває у стані глибокої турбулентності, а будь-які сигнали з Вашингтона можуть мати ланцюгову реакцію для всього регіону Близького Сходу. Сам факт переговорів напередодні старту «Ради миру» вже несе в собі політичний символізм.

Для Ізраїлю ця зустріч означає можливість безпосередньо вплинути на порядок денний нової ініціативи США. Нетаньяху прагне донести свою позицію ще до того, як колективний формат «Ради миру» почне виробляти рішення, які можуть обмежити свободу дій Тель-Авіва. Саме тому часовий зсув переговорів виглядає не випадковим, а добре продуманим кроком.

Для Дональда Трампа контакт з ізраїльським прем’єром є способом продемонструвати особисте лідерство у складних міжнародних процесах. Він намагається повернути собі роль головного арбітра у глобальних конфліктах, підкреслюючи, що ключові домовленості укладаються не в багатосторонніх форматах, а у кабінетах за участі сильних гравців.

Окрему вагу має і той факт, що потенційна участь Нетаньяху у засіданні «Ради миру» може стати його першою публічною взаємодією з арабськими та мусульманськими лідерами за тривалий час. Це відкриває вікно можливостей для обережного діалогу, але водночас несе ризики нових дипломатичних конфліктів.

Таким чином, ще до початку офіційної роботи «Ради миру» стає зрозуміло: ключові рішення можуть бути ухвалені за зачиненими дверима, а публічні формати лише закріплять вже досягнуті домовленості.

Іранський фактор: прихований центр переговорів

Хоча формально зустріч Трампа і Нетаньяху пов’язують із запуском «Ради миру», реальний фокус переговорів значною мірою зміщується у бік Ірану. Саме ця держава залишається головним стратегічним викликом для Ізраїлю, і будь-які переговори США з Тегераном викликають у Тель-Авіві глибоке занепокоєння.

Ізраїльська сторона наполягає, що потенційні домовленості з Іраном мають включати жорсткі обмеження на розвиток балістичних ракет. Для Нетаньяху це питання не так дипломатії, як фізичного виживання держави, адже ракетна програма Ірану розглядається як пряма загроза національній безпеці.

Не менш принциповим є й питання підтримки Іраном регіональних союзників. Ізраїль прагне, аби США домоглися припинення цієї підтримки, розглядаючи її як ключовий елемент нестабільності на Близькому Сході. Саме тому переговори у Вашингтоні можуть стати спробою скоригувати американський підхід ще до початку будь-яких формальних контактів з Тегераном.

Цікаво, що за інформацією з Білого дому, ініціатива перенести зустріч на більш ранню дату виходила саме від Нетаньяху. Це свідчить про високий рівень тривоги ізраїльського керівництва та бажання діяти на випередження, не залишаючи простору для несподіваних рішень з боку США.

У цьому контексті «Рада миру» виглядає радше фоном, ніж центром подій. Реальна боротьба розгортається навколо стратегічних домовленостей щодо Ірану, які можуть визначити баланс сил у регіоні на десятиліття вперед.

«Рада миру» Трампа: амбіції, скепсис і суперечності

Ініціатива створення «Ради миру», оголошена Дональдом Трампом у Давосі, з самого початку викликала неоднозначну реакцію. З одного боку, вона позиціонується як інструмент врегулювання конфлікту в Секторі Газа та платформа для збору коштів на його відбудову. З іншого — склад учасників і фінансові умови участі породили хвилю критики.

Вимога внести щонайменше один мільярд доларів для претендентів на постійне членство виглядає як спроба перетворити миротворчий процес на клуб для обраних. Такий підхід відштовхнув багато впливових держав, зокрема значну частину європейських союзників США, які традиційно відігравали активну роль у міжнародних мирних ініціативах.

Додаткове обурення викликав перелік запрошених до «Ради миру». Присутність серед потенційних учасників Володимира Путіна та Олександра Лукашенка стала серйозним репутаційним ударом по ініціативі. Для багатьох західних країн це поставило під сумнів саму ідею морального лідерства новоствореного органу.

Попри це, «Рада миру» вже отримала мандат від ООН, включно з повноваженнями контролювати виконання припинення вогню в Газі та займатися питаннями управління і відбудови. Формально це надає ініціативі легітимності, але на практиці її ефективність залежатиме від реальної участі ключових світових гравців.

У перспективі Трамп планує розширити мандат «Ради миру» на інші конфлікти, зокрема війну в Україні. Однак без широкої міжнародної підтримки цей орган ризикує залишитися політичним інструментом однієї адміністрації, а не універсальною платформою для досягнення миру.

Зустріч Трампа і Нетаньяху напередодні першого засідання «Ради миру» яскраво демонструє, що глобальна дипломатія все частіше формується не публічними деклараціями, а закулісними домовленостями. Саме в таких переговорах вирішується, чи стане нова ініціатива реальним шансом для миру, чи черговим символом розколу у світовій політиці.

Іранська заява про тимчасове припинення збагачення урану стала одним із найпомітніших сигналів у складній картині глобальної ядерної дипломатії. Аббас Арагчі підкреслив, що країна не здійснює жодних операцій із збагачення на своїй території після ударів, які спричинили значні пошкодження інфраструктури. Його коментарі пролунали на тлі загострення регіональної напруги та активізації міжнародних дискусій щодо майбутнього ядерної програми Ірану. Такий крок Тегерана інтерпретується міжнародними аналітиками як вимушений, проте він вписується у давню стратегію держави, яка прагне діяти в межах міжнародних гарантій і водночас не відмовлятися від задекларованого права на розвиток ядерних технологій. Ця дипломатична позиція стає визначальною для розуміння того, як Іран бачить своє місце у глобальній системі безпеки. Водночас заява міністра не заперечує можливості подальшого відновлення роботи об’єктів після реконструкції та стабілізації ситуації.

Попри зупинку збагачення, Арагчі чітко окреслює, що право країни на власну ядерну програму залишається фундаментальним та не підлягає перегляду. З його слів випливає, що Іран розглядає ядерну сферу як елемент свого суверенного розвитку, який не може бути предметом зовнішнього тиску. Він наголошує, що ядерні об’єкти перебувають під наглядом МАГАТЕ, а сама програма має виключно мирний характер, що, за логікою Тегерана, повинно знімати підозри інших держав. Такий підхід дозволяє іранському керівництву одночасно демонструвати прозорість і твердість позиції, показуючи готовність до співпраці, але не до поступок у питаннях, які вважаються життєво важливими. Ця риторика також сигналізує про бажання зберегти діалог із США та іншими країнами, але на умовах рівноправності. Таким чином Іран не відходить від попередньої стратегії, спрямованої на баланс між дипломатією та технічним прогресом.

На іншому рівні важливим є контекст рішень міжнародної спільноти, який суттєво впливає на іранську позицію. Поновлення ембарго ООН на постачання озброєння та повернення санкцій, що діяли з 2006 по 2010 роки, формує новий тиск на Тегеран. До цього додається санкційна політика Великої Британії, спрямована проти десятків відповідальних осіб та організацій, що займаються розвитком іранської ядерної інфраструктури. Така політика створює для Ірану додаткові труднощі, але водночас стимулює пошук внутрішніх ресурсів для продовження програми. В умовах обмежень держава робить ставку на зміцнення стратегічних об’єктів і запровадження нових технологічних рішень. Риторика Тегерана залишається послідовною: міжнародні санкції не можуть змусити країну відмовитися від власної програми, але вони здатні вплинути на її темпи. Це стає ще одним аргументом у світовій дискусії щодо ефективності економічних інструментів впливу. Зрештою, кожен новий санкційний пакет стає елементом багаторівневої гри між державами.

Іранська заява про тимчасове припинення збагачення урану стала одним із найпомітніших сигналів у складній картині глобальної ядерної дипломатії. Аббас Арагчі підкреслив, що країна не здійснює жодних операцій із збагачення на своїй території після ударів, які спричинили значні пошкодження інфраструктури. Його коментарі пролунали на тлі загострення регіональної напруги та активізації міжнародних дискусій щодо майбутнього ядерної програми Ірану. Такий крок Тегерана інтерпретується міжнародними аналітиками як вимушений, проте він вписується у давню стратегію держави, яка прагне діяти в межах міжнародних гарантій і водночас не відмовлятися від задекларованого права на розвиток ядерних технологій. Ця дипломатична позиція стає визначальною для розуміння того, як Іран бачить своє місце у глобальній системі безпеки. Водночас заява міністра не заперечує можливості подальшого відновлення роботи об’єктів після реконструкції та стабілізації ситуації.

Попри зупинку збагачення, Арагчі чітко окреслює, що право країни на власну ядерну програму залишається фундаментальним та не підлягає перегляду. З його слів випливає, що Іран розглядає ядерну сферу як елемент свого суверенного розвитку, який не може бути предметом зовнішнього тиску. Він наголошує, що ядерні об’єкти перебувають під наглядом МАГАТЕ, а сама програма має виключно мирний характер, що, за логікою Тегерана, повинно знімати підозри інших держав. Такий підхід дозволяє іранському керівництву одночасно демонструвати прозорість і твердість позиції, показуючи готовність до співпраці, але не до поступок у питаннях, які вважаються життєво важливими. Ця риторика також сигналізує про бажання зберегти діалог із США та іншими країнами, але на умовах рівноправності. Таким чином Іран не відходить від попередньої стратегії, спрямованої на баланс між дипломатією та технічним прогресом.

На іншому рівні важливим є контекст рішень міжнародної спільноти, який суттєво впливає на іранську позицію. Поновлення ембарго ООН на постачання озброєння та повернення санкцій, що діяли з 2006 по 2010 роки, формує новий тиск на Тегеран. До цього додається санкційна політика Великої Британії, спрямована проти десятків відповідальних осіб та організацій, що займаються розвитком іранської ядерної інфраструктури. Така політика створює для Ірану додаткові труднощі, але водночас стимулює пошук внутрішніх ресурсів для продовження програми. В умовах обмежень держава робить ставку на зміцнення стратегічних об’єктів і запровадження нових технологічних рішень. Риторика Тегерана залишається послідовною: міжнародні санкції не можуть змусити країну відмовитися від власної програми, але вони здатні вплинути на її темпи. Це стає ще одним аргументом у світовій дискусії щодо ефективності економічних інструментів впливу. Зрештою, кожен новий санкційний пакет стає елементом багаторівневої гри між державами.

Будівництво підземного об’єкта біля комплексу в Натанзі демонструє, що Іран продовжує інвестувати у стійкість своєї ядерної інфраструктури навіть у періоди активного зовнішнього тиску. Це будівництво стало відповіддю на удари, які, за заявами іранської влади, змусили переглянути підходи до безпеки стратегічних потужностей. Поглиблення об’єкта під землею істотно ускладнює можливість його ураження, що слугує логічним продовженням іранської політики захисту важливих технологічних пунктів. Такий напрямок розвитку інфраструктури відображає прагнення зберегти потенціал ядерної програми навіть у разі подальших атак. Важливо й те, що ця стратегія отримує підтримку на внутрішньому політичному рівні, оскільки розглядається як питання національної безпеки. Тегеран послідовно стверджує, що навіть під тиском ззовні має намір розвивати власні технологічні можливості. У такому контексті будівництво підземних комплексів стає знаком довгострокового планування.

Заява президента Масуда Пезешкіана про відмову виходити з договору про нерозповсюдження ядерної зброї показує, що Іран прагне залишатися в міжнародному правовому полі. Така позиція демонструє бажання країни підтримувати формальні зобов’язання, але при цьому трактувати свої права максимально широко. Продовження участі в договорі дозволяє Тегерану аргументувати свою діяльність у ядерній сфері як таку, що відповідає міжнародним нормам. Це відкриває додаткові можливості для дипломатичного маневрування, адже країна може одночасно виступати як учасник глобальної системи безпеки та як держава, що бореться за власні технологічні інтереси. У цьому контексті заява про відновлення ядерних об’єктів з більшою потужністю після їх пошкоджень виглядає як політичний сигнал про непохитність позиції Ірану. Цей баланс між дотриманням міжнародних угод і захистом національних пріоритетів стає центральним елементом сучасної іранської політики. Він формує складну систему взаємодії з іншими державами, які прагнуть контролювати розвиток ядерних технологій.

Геополітичне тло конфлікту

Протистояння між Ізраїлем та Іраном — давній, складний конфлікт, коріння якого сягає десятиліть. Останні події стали ще одним нагадуванням про нестабільність у регіоні та про те, як швидко напруження може перерости у відкриті бойові дії. У ніч на 13 червня Ізраїль здійснив ракетну атаку по території Ірану. Це було спровоковано тим, що іранська влада затягувала підписання нової ядерної угоди.

Відповідь Ірану не забарилася. Зафіксовано щонайменше три хвилі пусків балістичних ракет у бік Ізраїлю. За даними американських джерел, іранські військові також застосували дрони-камікадзе, ймовірно типу "Шахед", які вже відомі своєю ефективністю у точкових атаках. Ця нова ескалація різко підвищила градус небезпеки в усьому Близькосхідному регіоні.

Геополітичне тло конфлікту

Протистояння між Ізраїлем та Іраном — давній, складний конфлікт, коріння якого сягає десятиліть. Останні події стали ще одним нагадуванням про нестабільність у регіоні та про те, як швидко напруження може перерости у відкриті бойові дії. У ніч на 13 червня Ізраїль здійснив ракетну атаку по території Ірану. Це було спровоковано тим, що іранська влада затягувала підписання нової ядерної угоди.

Відповідь Ірану не забарилася. Зафіксовано щонайменше три хвилі пусків балістичних ракет у бік Ізраїлю. За даними американських джерел, іранські військові також застосували дрони-камікадзе, ймовірно типу "Шахед", які вже відомі своєю ефективністю у точкових атаках. Ця нова ескалація різко підвищила градус небезпеки в усьому Близькосхідному регіоні.

Ситуація є особливо небезпечною через щільність населених пунктів у Ізраїлі, зокрема в центрі Тель-Авіва, куди влучили кілька ракет. Поранення отримали щонайменше 15 осіб, і є підстави побоюватися подальших атак. Це не просто локальний конфлікт — це сигнал для всього світу про те, що мир у регіоні знову під загрозою.

Розділ 2: Участь США у протиракетній обороні ІзраїлюОднією з найбільш вражаючих новин стало повідомлення про активну участь США у перехопленні іранських ракет. Американські військові системи були задіяні для допомоги Ізраїлю в реальному часі. Це демонструє не лише глибоку військово-політичну співпрацю між двома країнами, але й те, наскільки серйозною є загроза для стабільності в регіоні.

Як повідомляє Axios, неназваний представник американської адміністрації підтвердив, що Сполучені Штати допомагають перехоплювати ракети разом із системами "Стріла", які були запущені Ізраїлем. Ця координація є прикладом нової моделі безпекової взаємодії, коли союзники не просто підтримують один одного політично, а й діють спільно на полі бою.

Американська допомога стала критично важливою, оскільки хвилі атак Ірану мали потенціал спричинити масові жертви та руйнування. Участь США також є сигналом для інших країн — як союзників, так і потенційних противників — про готовність Вашингтона активно захищати партнерів.

Водночас це означає потенційне втягування США у прямий конфлікт, що викликає занепокоєння в міжнародної спільноти. Що більше країн залучено до протистояння, то вищою стає імовірність розгортання масштабнішої війни.

Розділ 3: Технічні аспекти оборониПротиракетна оборона Ізраїлю — одна з найпередовіших у світі. Системи "Залізний купол", "Праща Давида" та "Стріла" забезпечують багаторівневий захист повітряного простору країни. Саме завдяки цьому комплексу вдалося зменшити кількість жертв і зберегти інфраструктуру.

Проте атака Ірану продемонструвала і межі цих систем. Коли запускається велика кількість балістичних ракет одночасно, навіть найсучасніша оборона може бути перевантажена. Тут і з’являється критична потреба у зовнішній допомозі — саме такою була підтримка США під час цієї атаки.

Американські радари, супутникові системи раннього попередження, а також винищувачі з комплексами протиракетної оборони стали елементами загальної системи стримування. Вони дозволили Ізраїлю виграти час і ефективніше координувати свої дії. Цей симбіоз технологій і тактики став показовим кейсом для майбутніх стратегій безпеки.

Розділ 4: Міжнародна реакція та ймовірні наслідкиМіжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій. ООН, ЄС, а також провідні держави вже висловили стурбованість щодо ескалації насильства. Збільшення напруги між Ізраїлем та Іраном ставить під загрозу не лише регіональну стабільність, а й глобальну безпеку.

Країни-союзники Ізраїлю, включно з Великою Британією, Францією та Німеччиною, виступили із заявами про підтримку права на самооборону. Водночас деякі міжнародні організації закликали обидві сторони до деескалації. Проте на фоні вже здійснених атак ці заклики виглядають радше як запізнілі.

Також зростає загроза енергетичної кризи. Будь-яке загострення на Близькому Сході — це удар по постачанню нафти, зростання цін і економічні наслідки для країн усього світу. Саме тому конфлікт між Ізраїлем і Іраном виходить далеко за межі регіонального питання.

Розділ 5: Людський вимір конфліктуПопри високотехнологічні засоби захисту, жертв уникнути не вдалося. 15 поранених у Тель-Авіві — це не просто цифра. За кожною з них стоїть особиста трагедія, страх, біль і втрата. У багатьох районах спостерігалася паніка, мешканці шукали укриття, діти плакали, родини не могли зв’язатися одне з одним.

Ці події ще раз нагадують: війна — це завжди трагедія для простих людей. Незалежно від того, наскільки виправданими здаються дії однієї чи іншої сторони, у центрі конфлікту опиняються мирні громадяни. Саме тому будь-яка відповідальність політиків має оцінюватися крізь призму гуманітарних наслідків.

Психологічний стан людей, які опинилися в зоні обстрілу, ще довго залишатиметься нестабільним. Діти, які провели ніч у бомбосховищі, можуть роками страждати від наслідків травми. Ціною цієї атаки стали не лише поранення, а й глибокі шрами в серцях тисяч сімей.

ВисновокКонфлікт між Ізраїлем і Іраном набуває нових обрисів. Участь США в обороні Ізраїлю підтверджує серйозність загрози і готовність союзників діяти спільно. Проте, водночас це підвищує ризики глобальної ескалації.

Світ має усвідомити: вирішення конфлікту можливе лише через дипломатію, а не шляхом збройного протистояння. Кожна ракета, яка влучає в місто, — це поразка людяності. І лише політична воля може зупинити цей ланцюг насильства, що загрожує не лише регіону, а й усьому світу.

Передумови угоди: як все почалося?

16 січня в столиці Катару, Досі, було офіційно підписано історичну угоду між представниками Ізраїлю та ХАМАС. Метою документа стала не лише стабілізація ситуації в Газі, але й звільнення заручників. За словами Офісу прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, угода є результатом тривалих і складних переговорів.

Підписання цього документа стало важливим кроком після багатомісячної ескалації напруги в регіоні. З огляду на десятки людських життів, що опинилися під загрозою, сторони нарешті дійшли до діалогу.

Однак процес підготовки угоди супроводжувався численними труднощами. Зокрема, питання довіри між сторонами і технічні аспекти обміну заручниками вимагали ретельної підготовки та залучення міжнародних посередників.

Передумови угоди: як все почалося?

16 січня в столиці Катару, Досі, було офіційно підписано історичну угоду між представниками Ізраїлю та ХАМАС. Метою документа стала не лише стабілізація ситуації в Газі, але й звільнення заручників. За словами Офісу прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, угода є результатом тривалих і складних переговорів.

Підписання цього документа стало важливим кроком після багатомісячної ескалації напруги в регіоні. З огляду на десятки людських життів, що опинилися під загрозою, сторони нарешті дійшли до діалогу.

Однак процес підготовки угоди супроводжувався численними труднощами. Зокрема, питання довіри між сторонами і технічні аспекти обміну заручниками вимагали ретельної підготовки та залучення міжнародних посередників.

Затримка та її наслідки

Режим припинення вогню мав набути чинності о 8:30 ранку за місцевим часом. Проте через затримку з передачею списку заручниць ХАМАС, початок перемир’я було відкладено до 11:15. Цей факт спричинив занепокоєння серед міжнародних спостерігачів і гуманітарних організацій.

Попри оголошення режиму тиші, ізраїльська армія продовжувала завдавати удари по цілях у секторі Газа ще протягом двох годин. Військові дії тривали, поки всі технічні деталі угоди не були узгоджені.

Затримка викликає важливе питання: чи можна довіряти сторонам конфлікту в реалізації подібних угод? Цей інцидент нагадує, наскільки крихким може бути мир у такому регіоні, як Близький Схід.

Людський вимір конфлікту

В центрі цієї історії — долі трьох жінок, чиї імена стали предметом переговорів між Ізраїлем і ХАМАС. Їх звільнення є одним із перших конкретних результатів угоди, який матиме символічне значення для обох сторін.

Заручники у таких конфліктах стають заручниками політики. За кожним іменем стоять родини, які чекають повернення близьких. У цьому випадку історія трьох жінок стала символом надії на те, що діалог можливий навіть у найтемніші часи.

Цей крок демонструє, що людські життя можуть ставати пріоритетом, навіть коли конфлікт загрожує усім сторонам.

Міжнародна реакція та роль посередників

Міжнародна спільнота відіграла важливу роль у досягненні угоди. Переговори в Катарі проходили за участі провідних дипломатів, що допомогли сторонам знайти спільну мову.

ООН та Червоний Хрест висловили підтримку угоді, наголошуючи на необхідності забезпечення гуманітарної допомоги для постраждалих у Газі. Роль посередників у таких конфліктах стає дедалі важливішою, адже довіра між сторонами конфлікту залишається низькою.

Що означає ця угода для майбутнього регіону?

Чи стане ця угода початком стабілізації ситуації в Газі? Чи лише тимчасовою паузою у конфлікті? Відповідь залежить від готовності сторін дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

Попри скептицизм багатьох експертів, цей крок дає можливість для більш довготривалого діалогу. Важливо, щоб обидві сторони показали не лише військову силу, але й готовність шукати компроміс.

Головним викликом залишається недовіра, яка накопичувалася роками. Та все ж, подібні угоди дають шанс зберегти життя сотням людей і уникнути подальших трагедій.

Висновок

Історія режиму припинення вогню в Газі є уроком для всього світу: навіть у найскладніших конфліктах є місце для діалогу. Це не лише політичний процес, але й моральний виклик, який вимагає від сторін великої відповідальності.

Ця угода може стати першим кроком до більшого миру, або ж залишитися лише коротким епізодом у довгій історії конфлікту. Важливо, щоб людські життя завжди стояли на першому місці.

Підтримуючи ідею «нової холодної війни», північнокорейський лідер Кім Чен Ин намагається налагодити співпрацю з країнами, що протистоять Сполученим Штатам, оскільки його посилені випробування зброї спонукали США і Південну Корею розширити свої військові навчання.

Делегація Пхеньяна на чолі з Юн Чжон Хо, міністром зовнішніх економічних зв'язків Північної Кореї, вилетіла у вівторок для поїздки до Ірану, повідомило в середу офіційне Центральне телеграфне агентство Кореї. Державні ЗМІ не надали подальших подробиць.

Пхеньян і Тегеран є одними з небагатьох урядів у світі, які підтримують вторгнення президента Росії Володимира Путіна в Україну, і обидва звинувачуються в наданні Росії військової техніки.

Підтримуючи ідею «нової холодної війни», північнокорейський лідер Кім Чен Ин намагається налагодити співпрацю з країнами, що протистоять Сполученим Штатам, оскільки його посилені випробування зброї спонукали США і Південну Корею розширити свої військові навчання.

Делегація Пхеньяна на чолі з Юн Чжон Хо, міністром зовнішніх економічних зв'язків Північної Кореї, вилетіла у вівторок для поїздки до Ірану, повідомило в середу офіційне Центральне телеграфне агентство Кореї. Державні ЗМІ не надали подальших подробиць.

Пхеньян і Тегеран є одними з небагатьох урядів у світі, які підтримують вторгнення президента Росії Володимира Путіна в Україну, і обидва звинувачуються в наданні Росії військової техніки.

Востаннє Північна Корея відряджала високопосадовців до Ірану в серпні 2019 року, коли група на чолі з Пак Чол Міном, віце-головою пхеньянського парламенту, що має гумову печатку, здійснила тижневий візит. Між двома країнами відбувалися активні дипломатичні обміни, доки Північна Корея не закрила свої кордони, намагаючись запобігти пандемії, а потім обережно відкрила їх у 2023 році.

Міністерство об'єднання Південної Кореї, яке займається відносинами з Північною Кореєю, не відразу прокоментувало візит Юна до Ірану.

Північна Корея вже кілька місяців докладає зусиль для підвищення видимості своїх зв'язків з Росією і Китаєм, оскільки Кім намагається вийти з дипломатичної ізоляції і приєднатися до єдиного фронту проти США.

У 2023 році Кім відвідав Далекий Схід Росії для рідкісного саміту з Путіним, який підкреслив розширення військової співпраці між країнами, включаючи ймовірну передачу Північчю артилерійських снарядів, ракет та інших боєприпасів до Росії.

Раніше цього місяця Кім приймав високопоставленого китайського чиновника Чжао Леджі, який очолює церемоніальний парламент і посідає третє місце в ієрархії правлячої Комуністичної партії. Це була зустріч на найвищому рівні між країнами за останні роки.

У середу Кім Йо Чжон, впливова сестра північнокорейського лідера, розкритикувала останні раунди спільних американсько-південнокорейських військових навчань і наполягла на тому, що союзники ніколи не зламають рішучість Півночі нарощувати «наші переважні і найпотужніші військові м'язи».

Ця заява була зроблена через тиждень після того, як посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд закликала міжнародну спільноту бути уважною до можливості військової співпраці між Північною Кореєю, Іраном і Росією. Іран звинувачують у наданні Росії безпілотників для використання у війні проти України.

«Ми стурбовані тим, що ... іранці надають зброю росіянам, а росіяни також підтримують зусилля, спрямовані на те, щоб допомогти (Північній Кореї) розширити свої власні дослідження в галузі розробки зброї. І, безумовно, це стосується і Ірану", - сказала вона.

Джейк Салліван, радник з національної безпеки США, заявив, що санкції будуть спрямовані на "ракетну програму Ірану" і "програму безпілотників", а також на організації, які підтримують військові угруповання цієї країни.

"Ці нові санкції та інші заходи продовжать постійний барабанний дріб тиску з метою стримування і зниження військового потенціалу та ефективності Ірану, а також протистояння повному спектру його проблемної поведінки", - сказав пан Салліван.

Пан Салліван не уточнив, як саме санкції можуть підірвати іранські програми озброєнь, але представник Казначейства, який відмовився назвати своє ім'я, щоб не розголошувати приватну інформацію, сказав, що Сполучені Штати шукають способи перекрити доступ Ірану до військових компонентів, які він використовує для створення зброї, наприклад, безпілотників, які він використовував проти Ізраїлю.

Джейк Салліван, радник з національної безпеки США, заявив, що санкції будуть спрямовані на "ракетну програму Ірану" і "програму безпілотників", а також на організації, які підтримують військові угруповання цієї країни.

"Ці нові санкції та інші заходи продовжать постійний барабанний дріб тиску з метою стримування і зниження військового потенціалу та ефективності Ірану, а також протистояння повному спектру його проблемної поведінки", - сказав пан Салліван.

Пан Салліван не уточнив, як саме санкції можуть підірвати іранські програми озброєнь, але представник Казначейства, який відмовився назвати своє ім'я, щоб не розголошувати приватну інформацію, сказав, що Сполучені Штати шукають способи перекрити доступ Ірану до військових компонентів, які він використовує для створення зброї, наприклад, безпілотників, які він використовував проти Ізраїлю.

У суботу ввечері Іран запустив понад 300 ракет і безпілотників по Ізраїлю у відповідь на ізраїльський авіаудар, в результаті якого загинуло кілька високопоставлених іранських військових чиновників у Сирії на початку місяця. Більшість ракет і безпілотників були перехоплені і збиті Ізраїлем і його союзниками, в тому числі США і Великобританією.

Сполучені Штати наклали на Іран широкі санкції протягом багатьох років в рамках широких зусиль, спрямованих на те, щоб чинити тиск на його економіку і не допустити придбання ним ядерної зброї.

На прес-конференції у вівторок напередодні весняних зустрічей Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні Джанет Л. Єллен, міністр фінансів США, припустила, що адміністрація Байдена розглядає шляхи подальшого обмеження експорту іранської нафти.

Пані Єллен зазначила, що за останні три роки адміністрація Байдена вже націлилася на понад 500 іранських фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з фінансуванням тероризму.

"Я повністю очікую, що ми вживемо додаткових санкцій проти Ірану найближчими днями", - сказала пані Єллен.

Пані Єллен зазначила, що Сполучені Штати зазвичай не розкривають деталі санкцій до їх запровадження, але вона дала зрозуміти, що адміністрація Байдена зосереджується на іранській нафті, яка є основним джерелом державних доходів.

"Ми працюємо над тим, щоб зменшити здатність Ірану експортувати нафту", - сказала пані Єллен. "Очевидно, що Іран продовжує експортувати деяку кількість нафти - можливо, ми могли б зробити більше".

Сполучені Штати також обговорюватимуть питання Ірану з міністрами фінансів країн "Великої сімки", які цього тижня перебувають у Вашингтоні. Ці переговори будуть зосереджені на тому, як скоординувати санкції, щоб припинити постачання Іраном військових компонентів для озброєнь, таких як безпілотники "Шахед", які він розгорнув проти Ізраїлю, за словами представника Мінфіну.

Сполучені Штати також обговорюватимуть з іншими країнами, в тому числі з Китаєм, необхідність припинення постачання Ірану зброї або технологій, які він використовує для дестабілізації Близького Сходу.

Пані Єллен зазначила, що з моменту нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня минулого року Сполучені Штати ввели проти Ірану понад 100 санкцій, покликаних послабити його мережі закупівель балістичних ракет і терористичні угруповання, які він фінансує.

Ізраїль відповість на напад Ірану, заявив міністр закордонних справ Великобританії.

В середу провідні дипломати з Німеччини і Великої Британії передали це послання особисто прем'єр-міністрові Біньяміну Нетаньяху в Єрусалимі.

Але пан Нетаньяху вийшов з цих переговорів рішуче налаштований на те, що його країна не піддасться жодному зовнішньому тиску при виборі своєї відповіді. Перед засіданням кабінету міністрів він заявив, що Ізраїль "зробить все необхідне, щоб захистити себе", і попередив союзників, що "ми будемо приймати власні рішення", згідно з повідомленням його канцелярії.

Британський міністр закордонних справ Девід Кемерон перед зустріччю з прем'єр-міністром визнав, що Ізраїль навряд чи прислухається до закликів підставити іншу щоку.

Ізраїль відповість на напад Ірану, заявив міністр закордонних справ Великобританії.

В середу провідні дипломати з Німеччини і Великої Британії передали це послання особисто прем'єр-міністрові Біньяміну Нетаньяху в Єрусалимі.

Але пан Нетаньяху вийшов з цих переговорів рішуче налаштований на те, що його країна не піддасться жодному зовнішньому тиску при виборі своєї відповіді. Перед засіданням кабінету міністрів він заявив, що Ізраїль "зробить все необхідне, щоб захистити себе", і попередив союзників, що "ми будемо приймати власні рішення", згідно з повідомленням його канцелярії.

Британський міністр закордонних справ Девід Кемерон перед зустріччю з прем'єр-міністром визнав, що Ізраїль навряд чи прислухається до закликів підставити іншу щоку.

"Очевидно, що ізраїльтяни приймають рішення діяти, - сказав пан Кемерон в інтерв'ю Бі-Бі-Сі. "Ми сподіваємося, що вони зроблять це таким чином, щоб якомога менше сприяти ескалації ситуації".

Сполучені Штати, Великобританія і Німеччина закликають Ізраїль уникати кроків, які можуть посилити напруженість у відносинах з Іраном, який в ніч на суботу запустив близько 300 ракет і безпілотників, що, як вважають, стало першою прямою атакою на Ізраїль. Більшість ракет і безпілотників були збиті до того, як вони досягли своїх цілей - частково завдяки допомозі США, Великобританії, Франції та Йорданії - а ті, що долетіли, завдали мінімальної шкоди.

Пан Нетаньяху подякував союзникам Ізраїлю за їхню "підтримку на словах і підтримку на ділі" у своєму виступі перед засіданням кабінету міністрів, згідно з повідомленням його офісу. Але він додав: "У них також є всілякі пропозиції і поради. Я ціную це, але хочу дати зрозуміти - ми будемо приймати власні рішення".

Іран попередив, що жорстко відреагує на будь-яку ізраїльську агресію, про що в середу заявив головнокомандувач армії, генерал-майор Абдолрахім Мусаві: "Ми відповімо більш смертоносною зброєю".

Військовий кабінет Ізраїлю збирався кілька разів з вихідних, але так і не прийняв рішення про те, коли і як завдати удару у відповідь на напад. Кажуть, що чиновники розглядають різні варіанти, від прямого удару по Ірану до кібератаки або цілеспрямованих вбивств, намагаючись надіслати Ірану чіткий сигнал, не викликаючи при цьому серйозної ескалації.

"Ізраїль відреагує, коли вважатиме за потрібне", - заявив у середу ізраїльський чиновник, додавши, що у нього є "багато способів" зробити це. Чиновник говорив на умовах анонімності через делікатність питання.

Пан Кемерон заявив, що Група 7 країн, до якої входять США, а також Великобританія і Німеччина, повинна працювати разом, щоб покарати Іран санкціями. У вівторок американські та європейські чиновники окремо заявили, що розглядають можливість введення додаткових санкцій проти Тегерана, які можуть бути спрямовані проти його нафтових доходів і програм озброєнь.

Перед початком зустрічей у середу міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що дії Ірану "привели цілий регіон до краю прірви".

"Зараз мета полягає в тому, щоб зупинити Іран без подальшої ескалації", - зазначила вона в своєму дописі в соціальних мережах у вівторок. "План Ірану посіяти подальше насильство не повинен спрацювати".

Обидва міністри заявили, що вони також відвідують Газу, щоб наполягати на гуманітарному припиненні вогню і привернути увагу до продовження утримання заручників у полоні. Напад Ірану змістив міжнародну увагу від шестимісячного конфлікту.

Два тижні тому прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак зіткнувся з хором закликів припинити постачання зброї до Ізраїлю через його руйнівну війну в Газі. У понеділок пан Сунак віддав честь британським військовим літакам, які збили кілька іранських безпілотників в рамках успішної кампанії із запобігання нападу Ірану на Ізраїль.

Це був промовистий приклад того, як зіткнення між Ізраїлем і Іраном порушило рівновагу на Близькому Сході. Зіткнувшись зі шквалом іранських ракет, Великобританія, США, Франція та інші країни поспішили на допомогу Ізраїлю. Вони відклали в сторону свій гнів через Газу, щоб захистити його від країни, яку вони вважають заклятим ворогом, навіть незважаючи на те, що вони благали про стриманість Ізраїлю у відповідь на іранську атаку.

Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху, чиє схвалення смертоносного авіаудару по зустрічі іранських генералів у Дамаску 1 квітня спровокувало відплату Ірану, зумів змінити наратив, на думку британських і американських дипломатів та аналітиків. Але це може виявитися швидкоплинною зміною, кажуть вони, якщо пан Нетаньяху накаже завдати контрудару, який завдасть достатньої шкоди, щоб втягнути регіон у більш масштабну війну.

Два тижні тому прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак зіткнувся з хором закликів припинити постачання зброї до Ізраїлю через його руйнівну війну в Газі. У понеділок пан Сунак віддав честь британським військовим літакам, які збили кілька іранських безпілотників в рамках успішної кампанії із запобігання нападу Ірану на Ізраїль.

Це був промовистий приклад того, як зіткнення між Ізраїлем і Іраном порушило рівновагу на Близькому Сході. Зіткнувшись зі шквалом іранських ракет, Великобританія, США, Франція та інші країни поспішили на допомогу Ізраїлю. Вони відклали в сторону свій гнів через Газу, щоб захистити його від країни, яку вони вважають заклятим ворогом, навіть незважаючи на те, що вони благали про стриманість Ізраїлю у відповідь на іранську атаку.

Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху, чиє схвалення смертоносного авіаудару по зустрічі іранських генералів у Дамаску 1 квітня спровокувало відплату Ірану, зумів змінити наратив, на думку британських і американських дипломатів та аналітиків. Але це може виявитися швидкоплинною зміною, кажуть вони, якщо пан Нетаньяху накаже завдати контрудару, який завдасть достатньої шкоди, щоб втягнути регіон у більш масштабну війну.

"Ми б закликали їх прийняти перемогу на цьому етапі", - сказав пан Сунак у парламенті, запозичивши фразу, яку президент Байден використав у телефонній розмові з паном Нетаньяху в неділю після того, як іранська атака була в основному відбита.

Очікується, що пан Сунак зателефонує пану Нетаньяху у вівторок, що є частиною тиску європейських лідерів, які закликають його не допустити, щоб зіткнення з Іраном набуло неконтрольованого розгортання. Президент Франції Еммануель Макрон, який відіграв допоміжну роль у військовій операції, заявив французькому телеканалу новин: "Ми зробимо все, щоб уникнути пожежі - тобто ескалації".

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок окреслила межі підтримки ізраїльської контратаки. "Право на самооборону означає відбиття нападу, - сказала вона. "Відплата не є категорією в міжнародному праві".

Аналітики вважають, що тиск Заходу на пана Нетаньяху щодо Ірану буде ще більш інтенсивним, ніж щодо Гази, оскільки повномасштабна війна між Ізраїлем та Іраном була б набагато більш дестабілізуючою - геополітично та економічно - ніж ізраїльська кампанія з викорінення бойовиків ХАМАСу в Газі. Вона змусила б союзників Ізраїлю прийняти низку важких рішень, що вимагали б від них переосмислення всієї їхньої стратегії в регіоні.

Хоча жорстокість нападу Ізраїлю в Газі налаштувала проти нього значну частину світової громадськості, особливо після ізраїльського удару, в результаті якого загинули сім співробітників Всесвітньої центральної кухні, він не викликав конвульсій на фінансових ринках і не спричинив стрімкого зростання цін на нафту, як це майже напевно сталося б у випадку війни між Іраном та Ізраїлем.

Така війна, швидше за все, втягнула б Сполучені Штати і, можливо, Британію, яка відіграє свою традиційну роль другого пілота в очолюваних американцями зусиллях зі збивання іранських безпілотників і ракет. Це може мати нестабільні політичні наслідки в обох країнах, де виборці підуть на вибори пізніше цього року.

"Якщо щоразу, коли Ізраїль вирішує покарати Іран, це викликає масові заворушення у Вашингтоні і Лондоні, ці країни будуть тиснути на Ізраїль", - сказав Валі Р. Наср, професор Школи вищих міжнародних досліджень імені Джона Хопкінса, який працював в адміністрації Обами. "Будуть докладені значні міжнародні зусилля для створення кордонів навколо поведінки Ізраїлю по відношенню до Ірану".

Деніел Леві, колишній ізраїльський учасник мирних переговорів, який зараз керує проектом "США/Близький Схід", аналітичним центром, що базується в Лондоні і Нью-Йорку, сказав, що різниця в глобальних ставках між іранським і палестинським конфліктами очевидна в тому, як західні уряди поводяться з Ізраїлем з кожного з цих питань.

"Щодо Ірану була об'єднана публічна реакція на захист Ізраїлю, а на приватному рівні Ізраїль отримав потужний сигнал: "Не смій", - сказав пан Леві. "Що стосується Гази, то тут спостерігається багато публічного викручування рук, але бракує волі бути жорстким у приватному житті".

"Газа безпосередньо не втягує Сполучені Штати у війну", - сказав він. "Тому вони все ще вірять, що можуть ходити навшпиньки по краплях дощу".

У понеділок пан Сунак наполягав на тому, що остання криза не зніме з Ізраїлю відповідальності за загибель цивільного населення в Газі. Прем'єр-міністр повторив свій заклик до гуманітарної паузи, яка призведе до стійкого припинення вогню.

"Ніщо з того, що сталося за останні 48 годин, не впливає на нашу позицію щодо Гази, - сказав пан Сунак. "Вся країна хоче, щоб кровопролиття припинилося і щоб туди надійшло більше гуманітарної допомоги".

Але ще до нападу Ірану на Ізраїль британський уряд чинив опір закликам припинити постачання зброї. Чиновники відмовилися розголошувати конфіденційні юридичні консультації щодо того, чи порушує британська торгівля зброєю з Ізраїлем міжнародне право, як стверджували деякі відомі юристи.

У Вашингтоні спікер Майк Джонсон заявив у понеділок, що планує на цьому тижні просунути пакет витрат на національну безпеку, який давно стояв на паузі, щоб допомогти Ізраїлю, Україні та іншим американським союзникам.

За словами Пітера Рікеттса, колишнього британського дипломата і радника з питань національної безпеки, чий заклик до призупинення продажу британських озброєнь на початку цього місяця допоміг розпочати дебати, питання про припинення поставок відійшло на задній план через Іран. За його словами, це питання взагалі може бути спірним, якщо Ізраїль оголосить про припинення вогню і укладе угоду про звільнення заручників, яких утримує ХАМАС - чого він ще не зробив.

"Нетаньяху, мабуть, розраховував, коли обстрілював іранське консульство в Дамаску, що іранці завдадуть удару у відповідь, і що це схилить американців і їхніх західних союзників на бік Ізраїлю", - сказав пан Рікеттс. "І це спрацювало, напрочуд добре".

"Нетаньяху від цього тільки виграє, - сказав пан Рікеттс, - якщо у нього вистачить мудрості прийняти перемогу, або, принаймні, обмежитися обмеженими заходами у відповідь".

Мартін С. Індик, колишній американський посол в Ізраїлі, сказав, що обмежена відповідь Ізраїлю є найбільш вірогідним сценарієм. "Нетаньяху відповість - він повинен відповісти - але не таким чином, щоб змусити іранців відповісти і покласти в кишеню добру волю Байдена щодо війни в Газі", - сказав він.

"Війна тепер відкрита, - сказав пан Індик про Іран та Ізраїль. "Я підозрюю, що це змусить обидві сторони бути більш обережними і більш настороженими щодо намірів іншої сторони - вони будуть більше ходити по лезу ножа, ніж раніше".

На думку деяких аналітиків, виклик для Європи і США полягає в тому, що з усіх країн регіону Ізраїль має найбільший стимул для ескалації воєнних дій з Іраном. Він намагається викорінити ХАМАС в Газі і став більш дипломатично ізольованим через гуманітарні наслідки війни.

Навіть Нетаньяху і Байден розійшлися в думках, поставивши під сумнів підтримку найбільшого прихильника Ізраїлю. Але Байден, на думку аналітиків, не може дозволити собі повного розриву з Ізраїлем, особливо якщо він опиниться в екзистенційному конфлікті з Іраном і якщо цей конфлікт розгортатиметься в рік виборів.

"Ізраїльтяни намагаються поставити американців у ситуацію, коли у них немає вибору, - сказав Джеремі Шапіро, директор з досліджень Європейської ради з міжнародних відносин. "Незважаючи на всі протести адміністрації Байдена, вони опинилися в складному становищі. Що вони робитимуть, якщо ізраїльтяни підуть на ескалацію?"

Іранська атака стала відплатою за те, що, на загальну думку, Ізраїль завдав цього місяця удару по будівлі посольства в Дамаску, в результаті якого загинуло семеро іранських чиновників, в тому числі троє вищих командирів іранських збройних сил. Але це сталося на тлі війни в Газі, де Ізраїль бореться з ХАМАСом, бойовим угрупуванням, яке фінансується і озброюється Іраном.

Ізраїльські військові аналітики розділилися в думках щодо того, чи зможе більш пряма конфронтація з Іраном змінити хід війни в Газі, яка триває вже шостий місяць. Наступна точка опори у цій війні може залежати від того, чи вирішить Ізраїль переслідувати ХАМАС у південному місті Рафах, звідки понад мільйон палестинців втекли на тлі гуманітарної кризи, що розгортається по спіралі.

Деякі аналітики стверджували, що наслідки для Гази залежатимуть від того, чи відповість Ізраїль масштабною контратакою на Іран. Інші стверджували, що на військову кампанію Ізраїлю в секторі Газа це не вплине.

Іранська атака стала відплатою за те, що, на загальну думку, Ізраїль завдав цього місяця удару по будівлі посольства в Дамаску, в результаті якого загинуло семеро іранських чиновників, в тому числі троє вищих командирів іранських збройних сил. Але це сталося на тлі війни в Газі, де Ізраїль бореться з ХАМАСом, бойовим угрупуванням, яке фінансується і озброюється Іраном.

Ізраїльські військові аналітики розділилися в думках щодо того, чи зможе більш пряма конфронтація з Іраном змінити хід війни в Газі, яка триває вже шостий місяць. Наступна точка опори у цій війні може залежати від того, чи вирішить Ізраїль переслідувати ХАМАС у південному місті Рафах, звідки понад мільйон палестинців втекли на тлі гуманітарної кризи, що розгортається по спіралі.

Деякі аналітики стверджували, що наслідки для Гази залежатимуть від того, чи відповість Ізраїль масштабною контратакою на Іран. Інші стверджували, що на військову кампанію Ізраїлю в секторі Газа це не вплине.

Шломо Бром, бригадний генерал у відставці і колишній директор відділу стратегічного планування ізраїльської армії, сказав, що якщо Ізраїль відповість значною силою на напад Ірану, це може спровокувати багатофронтову війну, яка змусить ізраїльське керівництво відвернути увагу від Гази.

У разі значної регіональної пожежі, сказав генерал Бром, Ізраїль може відкласти свої плани щодо вторгнення в Рафах, який ізраїльські офіційні особи називають останнім оплотом ХАМАСу.

"Нам не зручно вести одночасні війни високої інтенсивності на декількох театрах", - додав генерал Бром.

Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху пообіцяв відправити сухопутні війська в Рафах, незважаючи на міжнародний тиск з вимогою відмовитися від операції. У неділю ізраїльський чиновник, який говорив на умовах анонімності, щоб обговорити внутрішні дискусії, заявив, що іранська атака ніяк не вплине на військовий план вторгнення в Рафах.

За словами генерала Брома, широкомасштабна пряма конфронтація з Іраном потенційно може призвести до завершення війни в Газі. Але для того, щоб війна закінчилася таким чином, необхідне більш широке припинення вогню, яке охопило б кілька сторін, в тому числі Ізраїль, Іран і підтримувані Іраном бойові угруповання ХАМАС і Хезболла.

"Існує думка, що для того, щоб вирішити кризу, ситуація спочатку повинна погіршитися", - сказав він, пояснивши, що ескалація, за якою послідує всеосяжне припинення вогню з Іраном, може спонукати цю країну підштовхнути своїх регіональних маріонеток припинити війну з Ізраїлем.

Хоча члени військового кабінету Ізраїлю не зробили офіційної заяви після зустрічі в неділю, окремий ізраїльський чиновник, який говорив про переговори на умовах анонімності, зазначив, що країна відповість на іранську атаку - хоча існує значна невизначеність щодо того, коли і як саме.

Інші військові експерти, однак, відкинули зв'язок між іранською атакою і війною в Газі.

"Немає жодного зв'язку", - сказав Амос Гілеад, генерал-майор у відставці, який служив в ізраїльській військовій розвідці.

Генерал Гілеад сказав, що ізраїльська армія має достатньо ресурсів, щоб воювати проти Ірану і продовжувати вести війну проти ХАМАСу в Газі.

Інші аналітики висловлювали подібну думку, стверджуючи, що ресурси, необхідні для боротьби з Іраном, відрізняються від ресурсів, необхідних для війни в Газі. Ізраїль потребує винищувачів і систем протиповітряної оборони, щоб протистояти Ірану, кажуть вони. На противагу цьому, додали вони, для боротьби з ХАМАС в Газі армії в основному потрібні наземні війська, безпілотники і бойові вертольоти.

"Між цими двома речами немає реальної напруженості", - сказав Гіора Ейланд, генерал-майор у відставці і колишній голова Ради національної безпеки Ізраїлю.

Тим не менш, генерал Ейланд вважає, що успіх коаліції, яка відбила напад Ірану, до якої увійшли США, Великобританія і Йорданія, може надихнути Ізраїль скористатися цим моментом для того, щоб подолати свій міжнародний статус, що знижується, і припинити війну в секторі Газа.

Хоча Сполучені Штати, найближчий союзник Ізраїлю, в цілому підтримали рішення Ізраїлю розпочати війну в Газі, вони все частіше висловлюють своє невдоволення зростанням кількості жертв і застерігають від масштабного наземного штурму в Рафаху. Підтримка, яку Сполучені Штати надали Ізраїлю в неділю, збиваючи іранські безпілотники і ракети, може дати їм більше важелів впливу на ізраїльських колег.

Хоча генерал Ейланд сказав, що такий результат може допомогти Ізраїлю розвинути добру волю в міжнародному співтоваристві і сприяти досягненню рішення щодо припинення війни в Газі і сутичок з Хезболлою, підтримуваним Іраном ополченням в Лівані, він сумнівається, що пан Нетаньяху піде таким шляхом.

"Він каже, що хоче досягти "повної перемоги" в Газі і завоювати Рафах, а цей процес може тривати два-три місяці", - сказав він, маючи на увазі прем'єр-міністра. "Очевидно, що у Нетаньяху інше мислення і інші пріоритети".

Іранські лідери в неділю заявили, що їхня відплата Ізраїлю закінчилася, сигналізуючи, що вони не прагнуть розпочати більш широку війну, але попередили, що можуть розпочати більш масштабну військову операцію в залежності від реакції Ізраїлю.

Міністр закордонних справ Хосейн Амір Абдоллахіан заявив у соціальних мережах, що "на даний момент Ісламська Республіка Іран не має наміру продовжувати оборонні операції, але в разі необхідності вона без вагань буде захищати свої законні інтереси від будь-якої нової агресії".

Іран запустив понад 300 вибухових дронів і ракет протягом ночі під час своєї першої такої прямої атаки на Ізраїль. Майже всі вони були збиті ізраїльськими силами за підтримки США та інших країн, включаючи Великобританію і Йорданію. У неділю іранські лідери виступили з низкою заяв, які, як видається, були покликані утримати напруженість від подальшої ескалації.

Іранські лідери в неділю заявили, що їхня відплата Ізраїлю закінчилася, сигналізуючи, що вони не прагнуть розпочати більш широку війну, але попередили, що можуть розпочати більш масштабну військову операцію в залежності від реакції Ізраїлю.

Міністр закордонних справ Хосейн Амір Абдоллахіан заявив у соціальних мережах, що "на даний момент Ісламська Республіка Іран не має наміру продовжувати оборонні операції, але в разі необхідності вона без вагань буде захищати свої законні інтереси від будь-якої нової агресії".

Іран запустив понад 300 вибухових дронів і ракет протягом ночі під час своєї першої такої прямої атаки на Ізраїль. Майже всі вони були збиті ізраїльськими силами за підтримки США та інших країн, включаючи Великобританію і Йорданію. У неділю іранські лідери виступили з низкою заяв, які, як видається, були покликані утримати напруженість від подальшої ескалації.

Амір Абдоллахіан заявив, що атака, здійснена у відповідь на нещодавній удар по будівлі в комплексі іранського посольства в Сирії, в результаті якого загинули кілька вищих іранських командирів, була актом "законної оборони". Іран звинуватив Ізраїль в ударі по Сирії, хоча Ізраїль публічно не взяв на себе відповідальність.

У зверненні до свого народу президент Ірану Ебрагім Раїсі зосередився на тому, що, за його словами, країна здатна на "рішучу і ще сильнішу відповідь", якщо Ізраїль завдасть удару у відповідь.

Генерал Хоссейн Салямі, головнокомандувач Корпусу вартових ісламської революції, який здійснив атаку, заявив, що вона була більш успішною, ніж очікувалося, описавши її як "обмежену операцію". Він не надав жодних подробиць. Ізраїльські офіційні особи заявили, що 12 осіб було госпіталізовано після ударів і що авіабазі було завдано незначних пошкоджень.

Коментарі командувача перегукуються з коментарями місії Ірану в Організації Об'єднаних Націй, яка заявила вночі в соціальній мережі, що іранська атака "вважається завершеною". Місія додала, що "якщо ізраїльський режим припуститься ще однієї помилки, відповідь Ірану буде значно жорсткішою".

Європа і Близький Схід прокинулися в неділю перед новою стратегічною реальністю після того, як Іран здійснив, як вважається, першу пряму атаку на Ізраїль, і лідери регіонів закликали обидві сторони до стриманості.

Урсула фон дер Ляєн, президент виконавчої гілки влади Європейського Союзу, назвала "невиправданою" іранську ракетну атаку з використанням безпілотників, яку в основному перехопили Ізраїль і його союзники.

"Я закликаю Іран і його маріонеток негайно припинити ці атаки, - сказала вона. "Всі сторони повинні утриматися від подальшої ескалації і працювати над відновленням стабільності в регіоні".

Європа і Близький Схід прокинулися в неділю перед новою стратегічною реальністю після того, як Іран здійснив, як вважається, першу пряму атаку на Ізраїль, і лідери регіонів закликали обидві сторони до стриманості.

Урсула фон дер Ляєн, президент виконавчої гілки влади Європейського Союзу, назвала "невиправданою" іранську ракетну атаку з використанням безпілотників, яку в основному перехопили Ізраїль і його союзники.

"Я закликаю Іран і його маріонеток негайно припинити ці атаки, - сказала вона. "Всі сторони повинні утриматися від подальшої ескалації і працювати над відновленням стабільності в регіоні".

Еммануель Макрон, президент Франції, підтвердив відданість його країни безпеці Ізраїлю і повторив заклик пані фон дер Ляєн до стриманості.

Папа Франциск сказав віруючим на площі Святого Петра в Римі в неділю, що всі народи повинні стати на "сторону миру", щоб допомогти "ізраїльтянам і палестинцям жити в двох державах пліч-о-пліч, в безпеці".

Міністерства закордонних справ арабських країн, в тому числі Саудівської Аравії, Єгипту, Катару та Об'єднаних Арабських Еміратів, висловили стурбованість тим, що іранська атака може перерости в більш широку регіональну війну.

Саудівська Аравія закликала Раду Безпеки Організації Об'єднаних Націй, яка в неділю мала провести екстрене засідання щодо кризи, "виконати свій обов'язок у підтримці міжнародного миру".

"Цей регіон має вирішальне значення для глобального миру і безпеки, - йдеться в заяві Міністерства закордонних справ королівства. "Рада повинна діяти, щоб запобігти ескалації кризи".

Уряд Єгипту, найбільш густонаселеної арабської країни, заявив, що криза стала "прямим наслідком попереджень", які він робив у минулому.

Єгипет "послідовно застерігав від небезпеки розширення конфлікту в регіоні, особливо після військової кампанії Ізраїлю в секторі Газа і провокаційної військової діяльності, що спостерігається в цьому районі", - заявив уряд.

Йорданія, закликаючи до спокою, також підтвердила свою участь у військовій відповіді на атаку, яку вона представила як захист свого суверенного повітряного простору. Королівство підписало мирний договір з Ізраїлем у 1994 році.

У своїй заяві уряд Йорданії повідомив, що його збройні сили збили кілька літаків і ракет у небі над країною, яка затиснута між Іраком, Сирією, Ізраїлем і Саудівською Аравією. Йорданія пообіцяла захищати себе від будь-яких майбутніх вторгнень.

У Газі ХАМАС відсвяткував атаку як "заслужену відповідь" на смертоносний авіаудар по будівлі посольства Ірану в Сирії цього місяця. Водночас, він намагався привернути увагу світової спільноти до Гази, де внаслідок ізраїльських бомбардувань у відповідь на атаку угруповання 7 жовтня загинуло понад 33 000 людей, згідно з даними місцевої влади охорони здоров'я. ХАМАС закликав "вільні народи світу" підтримати його боротьбу проти Ізраїлю і "право нашого палестинського народу на свободу і незалежність і створення своєї палестинської держави зі столицею в Єрусалимі".

Для прихильників прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу демонстрація Ізраїлем оборонних технологій проти іранського залпу, що включав сотні безпілотників і ракет, доводить, що пан Нетаньягу давно мав рацію, попереджаючи про загрозу, яку становить Іран.

Його опоненти не бажають віддавати йому належне, приберігаючи свою похвалу для військово-повітряних сил.

"Як і все в Ізраїлі в останні роки, ця історія розколота на два наративи, - каже Мазаль Муалем, ізраїльський політичний коментатор для близькосхідного новинного сайту Al-Monitor і автор нещодавньої біографії ізраїльського лідера.

Для прихильників прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу демонстрація Ізраїлем оборонних технологій проти іранського залпу, що включав сотні безпілотників і ракет, доводить, що пан Нетаньягу давно мав рацію, попереджаючи про загрозу, яку становить Іран.

Його опоненти не бажають віддавати йому належне, приберігаючи свою похвалу для військово-повітряних сил.

"Як і все в Ізраїлі в останні роки, ця історія розколота на два наративи, - каже Мазаль Муалем, ізраїльський політичний коментатор для близькосхідного новинного сайту Al-Monitor і автор нещодавньої біографії ізраїльського лідера.

"Поділ і поляризація в ізраїльському суспільстві заважають людям бачити повну картину", - додала пані Муалем.

Недільний обстріл Ірану, розпочатий у відповідь на ізраїльську атаку на будівлю іранського посольства в Дамаску цього місяця, в результаті якої загинуло кілька високопоставлених командирів іранських збройних сил, стався в небезпечний час для пана Нетаньяху.

Вдома він є непопулярним лідером, якого багато хто вважає відповідальним за політику його уряду і провали розвідки, що призвели до смертоносного нападу ХАМАСу на півдні Ізраїлю 7 жовтня, який змусив Ізраїль розпочати війну в Газі. За кордоном він став об'єктом міжнародного осуду через переслідування Ізраїлем цієї війни, яка призвела до загибелі десятків тисяч мешканців Гази.

Від того, як він зрештою вийде з цього епізоду, може залежати те, що станеться далі.

Зараз пан Нетаньяху повинен зробити вибір. Чи відповість він Ірану потужною контратакою і потенційно втягне Ізраїль та інші країни в ширшу війну? Чи він поглине напад, в результаті якого була важко поранена 7-річна дівчинка, але в іншому завдано незначної шкоди, і відступить перед коаліцією, яка допомогла захистити Ізраїль в інтересах регіональної стабільності?

Союзники Ізраїлю закликають до стриманості.

"Питання в тому, чи збирається Ізраїль відповісти негайно, чи здивувати іранців тим чи іншим чином", - сказав Ефраїм Халеві, який був директором Моссаду, ізраїльської розвідувальної служби, під час другої частини першого терміну пана Нетаньяху в 1990-х роках.

Незалежно від того, що буде далі, пані Муалем, біограф Нетаньяху, сказала: "Бібі все ще в грі", маючи на увазі пана Нетаньяху за його прізвиськом. "Він - центральний гравець, і це ще не кінець, ні в дипломатичному, ні в політичному плані, - сказала вона. "І він грає в довгу гру".

З першого року свого перебування на посаді президента в 1996 році пан Нетаньяху попереджав, що ядерний Іран матиме катастрофічні наслідки, і що час спливає. Протягом майже трьох десятиліть, що минули з того часу, він б'є на сполох.

Іран підтримує мережу маріонеткових збройних формувань по всьому регіону, в тому числі в Газі, які уряд фінансує і постачає зброєю. Деякі з цих ополченців в Ємені, Сирії та Лівані воюють з Ізраїлем, відволікаючи ізраїльський уряд і військових від війни з ХАМАС.

Але, можливо, найбільше занепокоєння, на думку експертів, викликає те, що Іран як ніколи близький до того, щоб отримати ядерну зброю. Прихильники пана Нетаньяху досі ставлять йому в заслугу те, що він поставив ядерну програму Ірану на світовий порядок денний тоді, і вони хвалять його зараз за інвестиції в потужну, багатошарову систему протиповітряної оборони, яка дозволила Ізраїлю і його союзникам, включаючи США, перехопити переважну більшість іранських безпілотників і ракет на цих вихідних, перш ніж вони досягли Ізраїлю.

Іноді вдаючись до трюків і витівок, щоб привернути увагу до ядерного прогресу Ірану, пан Нетаньяху в минулому зробив протистояння Ірану ключовою частиною своєї глобальної дипломатії. Одного разу на Генеральній Асамблеї ООН він підняв карикатурний малюнок бомби, позначений червоними лініями, що вказують на рівень збагачення урану. Іншим разом, на Мюнхенській конференції з безпеки, він розмахував уламками, за його словами, іранського безпілотника, посланого з Сирії і збитого Ізраїлем.

"Він скрізь говорив про це", - згадував Джеремі Іссахарофф, колишній посол Ізраїлю в Німеччині, який протягом багатьох років координував дипломатичні зусилля з питань регіональної безпеки та іранської загрози в Міністерстві закордонних справ.

Часом кампанія пана Нетаньяху проти Ірану серйозно загострювала відносини Ізраїлю з американськими президентами, хоча двопартійна підтримка Ізраїлю з боку США вже давно вважається стратегічним активом.

Приблизно у 2012 році пан Нетаньяху розлютив адміністрацію Обами, наполегливо вимагаючи від президента Барака Обами встановити чіткі "червоні лінії" щодо ядерного прогресу Ірану, які б спонукали Сполучені Штати завдати військового удару. До цього ізраїльський прем'єр-міністр розробляв плани одностороннього ізраїльського удару, незважаючи на жорстку опозицію з боку Вашингтона і публічну критику з боку низки колишніх керівників ізраїльської служби безпеки. Так і не стало зрозуміло, чи не блефує пан Нетаньяху, і перспектива неминучого удару відступила.

У 2015 році він кинув виклик Обамі, виступивши на спільному засіданні Конгресу з палкою промовою, в якій засудив те, що він назвав "поганою угодою", яку Сполучені Штати та інші світові держави укладають з Іраном щодо обмеження його ядерної програми.

Коли до влади прийшов президент Дональд Трамп, Нетаньяху закликав його вийти з угоди - крок, який багато ізраїльських експертів назвали жахливою помилкою і провалом іранської політики Нетаньяху.

"З того часу не було жодних обмежень для програми", - сказав пан Іссахарофф, додавши, що "вона ніколи не була більш просунутою".

Але саме під керівництвом Нетаньяху Ізраїль встановив дипломатичні відносини з більшою кількістю арабських держав, які вважаються частиною поміркованої, антиіранської осі, в тому числі з Об'єднаними Арабськими Еміратами.

Незалежно від того, що буде далі, пані Муалем, біограф Нетаньяху, сказала, що "Бібі все ще в грі", звертаючись до нього за його прізвиськом. "Він - центральний гравець, і це ще не кінець, ні в дипломатичному, ні в політичному плані. І він грає в довгу гру".

"Республіканці Палати представників і Республіканська партія розуміють необхідність підтримки Ізраїлю", - сказав пан Джонсон в ефірі телеканалу Fox News, зазначивши, що раніше він просунув два законопроекти про допомогу союзнику США. "Ми спробуємо зробити це знову цього тижня, і деталі цього пакету вже узгоджуються. Зараз ми розглядаємо варіанти і всі ці додаткові питання".

Фінансування США як для Ізраїлю, так і для України гальмується в Конгресі; пан Джонсон спочатку відмовився прийняти пакет допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, прийнятий Сенатом, а Сенат відмовився прийняти пропозицію республіканців з Палати представників, яка ставила надання допомоги Ізраїлю в залежність від скорочення внутрішніх видатків країни.

Протягом останніх тижнів пан Джонсон неодноразово пообіцяв домогтися того, щоб Палата представників зробила крок назустріч Україні. Він шукав спосіб структурувати пакет зовнішньої допомоги, який міг би забезпечити критичну масу підтримки на тлі жорсткого опору республіканців щодо надання допомоги Києву та зростаючої опозиції серед демократів щодо необмеженої військової допомоги Ізраїлю.

"Республіканці Палати представників і Республіканська партія розуміють необхідність підтримки Ізраїлю", - сказав пан Джонсон в ефірі телеканалу Fox News, зазначивши, що раніше він просунув два законопроекти про допомогу союзнику США. "Ми спробуємо зробити це знову цього тижня, і деталі цього пакету вже узгоджуються. Зараз ми розглядаємо варіанти і всі ці додаткові питання".

Фінансування США як для Ізраїлю, так і для України гальмується в Конгресі; пан Джонсон спочатку відмовився прийняти пакет допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, прийнятий Сенатом, а Сенат відмовився прийняти пропозицію республіканців з Палати представників, яка ставила надання допомоги Ізраїлю в залежність від скорочення внутрішніх видатків країни.

Протягом останніх тижнів пан Джонсон неодноразово пообіцяв домогтися того, щоб Палата представників зробила крок назустріч Україні. Він шукав спосіб структурувати пакет зовнішньої допомоги, який міг би забезпечити критичну масу підтримки на тлі жорсткого опору республіканців щодо надання допомоги Києву та зростаючої опозиції серед демократів щодо необмеженої військової допомоги Ізраїлю.

Але атаки з боку Ірану посилили тиск на пана Джонсона, щоб він представив якийсь пакет допомоги цього тижня, що може змусити його прийняти рішення, над яким він мучився протягом декількох тижнів.

У неділю він залишив незрозумілим, чи буде законодавство, яке, за його словами, Палата представників ухвалить цього тижня, також включати допомогу Україні.

Пан Джонсон сказав, що, на його думку, деякі пропозиції щодо допомоги Україні користуються широкою підтримкою серед республіканців Палати представників. Він зазначив, що зустрічався з колишнім президентом Дональдом Трампом у п'ятницю в його маєтку у Флориді, і що пан Трамп підтримав ідею надання допомоги у вигляді кредиту.

"Я думаю, що це ідеї, які, на мою думку, можуть отримати консенсус, і це те, над чим ми працювали", - сказав пан Джонсон. "Ми надішлемо наш пакет. Ми зберемо щось разом і надішлемо його до Сенату, щоб виконати ці зобов'язання".

Напередодні нападів в Ізраїлі на вихідних пан Джонсон в приватній бесіді говорив про пакет витрат на суму 95 мільярдів доларів для України та Ізраїлю, прийнятий Сенатом у лютому, і просування його через Палату представників у тандемі з другим законопроектом, що містить політику, схвалену консервативним крилом його партії. Цей план передбачав два послідовних голосування - одне по ухваленому Сенатом законопроекту, а інше по пакету "підсолоджувачів", спрямованих на заспокоєння республіканців, які в іншому випадку були б розлючені рішенням пана Джонсона проштовхнути двопартійний пакет допомоги для України.

Конгресмен Майкл Маккол, республіканець від штату Техас і голова Комітету у закордонних справах, заявив у неділю, що ці два конфлікти пов'язані між собою, і що він сподівається, що вони будуть вирішуватися разом. "Те, що сталося в Ізраїлі минулої ночі, відбувається в Україні щоночі", - сказав він в ефірі програми "Обличчям до нації" на телеканалі CBS.

Пан Маккол сказав, що раніше він заручився "зобов'язанням" від пана Джонсона, що широкий законопроект про національну безпеку буде винесений на голосування в Палаті представників, але час його прийняття поки що не визначений.

"Я вважаю за краще, - сказав він, - цього тижня".

Шквал безпілотників і ракет, які Іран запустив по Ізраїлю в суботу - хоча майже всі вони були збиті або перехоплені - став переломним моментом у цьому конфлікті.

За словами Арона Брегмана, політолога і експерта з питань безпеки на Близькому Сході в Королівському коледжі в Лондоні, який назвав це "історичною подією", це був перший випадок, коли Іран безпосередньо атакував Ізраїль з його власної території.

Іран значною мірою використовував іноземних маріонеток, таких як ліванська міліція Хезболла, для нанесення ударів по ізраїльських інтересах, в той час як цілеспрямовані вбивства іранських військових лідерів і вчених-ядерників були ключовою частиною ізраїльської стратегії. Ось нещодавня історія конфлікту:

Шквал безпілотників і ракет, які Іран запустив по Ізраїлю в суботу - хоча майже всі вони були збиті або перехоплені - став переломним моментом у цьому конфлікті.

За словами Арона Брегмана, політолога і експерта з питань безпеки на Близькому Сході в Королівському коледжі в Лондоні, який назвав це "історичною подією", це був перший випадок, коли Іран безпосередньо атакував Ізраїль з його власної території.

Іран значною мірою використовував іноземних маріонеток, таких як ліванська міліція Хезболла, для нанесення ударів по ізраїльських інтересах, в той час як цілеспрямовані вбивства іранських військових лідерів і вчених-ядерників були ключовою частиною ізраїльської стратегії. Ось нещодавня історія конфлікту:

Серпень 2019 року: в результаті ізраїльського авіаудару в Сирії було вбито двох підготовлених в Ірані бойовиків, безпілотник влаштував вибух біля офісу "Хезболли" в Лівані, а в результаті авіаудару в Каїмі, Ірак, було вбито командира підтримуваного Іраном іракського ополчення. Ізраїль тоді звинуватив Іран у спробі створити наземну лінію постачання зброї через Ірак і північну Сирію до Лівану, а аналітики заявили, що ці удари були спрямовані на те, щоб зупинити Іран і дати сигнал його маріонеткам, що Ізраїль не потерпить флоту "розумних" ракет на своїх кордонах.

Січень 2020 року: Ізраїль із задоволенням привітав вбивство генерал-майора Касіма Сулеймані, командувача зовнішньополітичного підрозділу іранського Корпусу вартових ісламської революції, в результаті удару американського безпілотника в Багдаді.

Іран завдав удару у відповідь по двох базах в Іраку, де розміщувались американські війська, шквалом ракет, поранивши близько 100 американських військовослужбовців.

2021-22: У липні 2021 року біля берегів Оману був атакований нафтовий танкер, яким керувала ізраїльська судноплавна компанія, в результаті чого, за даними компанії і трьох ізраїльських чиновників, загинули двоє членів екіпажу. Двоє з них заявили, що напад, ймовірно, був здійснений іранськими безпілотниками.

Іран не взяв на себе відповідальність, але один з державних телеканалів назвав цю атаку відповіддю на ізраїльський удар по Сирії.

У листопаді 2021 року Ізраїль вбив провідного іранського вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде, а в травні 2022 року - командира Корпусу вартових ісламської революції полковника Саяда Ходаї.

Грудень 2023 року: Після того, як Ізраїль розпочав бомбардування Гази у відповідь на атаки ХАМАСу 7 жовтня, підтримувані Іраном ополченці посилили свої власні атаки. А наприкінці минулого року Іран звинуватив Ізраїль у вбивстві високопоставленого військового діяча, бригадного генерала Сайєда Разі Мусаві в результаті ракетного удару в Сирії.

Генерал Мусаві, старший радник Корпусу вартових ісламської революції, був близьким соратником генерала Сулеймані і, як кажуть, допомагав контролювати постачання зброї "Хезболлі". Ізраїль, дотримуючись своєї традиційної позиції, відмовився прямо коментувати, чи стоїть він за смертю генерала Мусаві.

Січень 2024 року: Вибух у передмісті Бейрута, Ліван, у результаті якого загинув лідер ХАМАС Салех аль-Арурі разом з двома командирами збройного крила цього угруповання - перше за останні роки вбивство високопосадовця ХАМАС за межами Західного берега річки Йордан і Сектора Гази. Офіційні представники Хамасу, Лівану і Сполучених Штатів приписують напад Ізраїлю, який публічно не підтвердив свою причетність до нього.

Хезболла, яка отримує значну підтримку від Ірану, посилила свої напади на Ізраїль після смерті пана аль-Арурі. Ізраїльські військові завдали удару у відповідь по "Хезболлі" в Лівані, вбивши кількох командирів угруповання.

Березень і квітень: Ізраїльський безпілотник завдав удару по автомобілю на півдні Лівану, в результаті чого загинула щонайменше одна людина. Ізраїльські військові заявили, що було вбито заступника командира ракетно-артилерійського підрозділу "Хезболли". Хезболла визнала смерть людини, Алі Абдулхасана Наїма, але не надала подальших подробиць.

Того ж дня в результаті авіаударів поблизу Алеппо, на півночі Сирії, загинули солдати, що стало однією з найсильніших ізраїльських атак на цю країну за останні роки. За даними Сирійського центру моніторингу за дотриманням прав людини, який базується у Великій Британії і відстежує громадянську війну в Сирії, в результаті ударів загинули 36 сирійських солдатів, сім бойовиків "Хезболли" і один сирієць з проіранського ополчення.

Ізраїльські військові не взяли на себе відповідальність. Але міністр оборони країни Йоав Галант написав у соціальних мережах: "Ми переслідуватимемо "Хезболлу" в кожному місці, де вона діє, і ми збільшимо тиск і темп атак".

Три дні потому в результаті ударів по будівлі іранського посольства в Дамаску загинули троє вищих іранських командирів і четверо офіцерів; Іран поклав відповідальність за цей напад на Ізраїль.

Президент Байден і його команда, сподіваючись уникнути подальшої ескалації, яка може призвести до більш широкої війни на Близькому Сході, радять Ізраїлю, що його успішна оборона від іранських авіаударів є великою стратегічною перемогою, яка може не вимагати ще одного раунду відплати, заявили американські чиновники.

Перехоплення майже всіх з більш ніж 300 безпілотників і ракет, випущених проти Ізраїлю в ніч на суботу, продемонструвало, що Ізраїль вийшов вперед у своєму протистоянні з Іраном і довів ворогам свою здатність захистити себе разом зі своїми американськими союзниками, а це означає, що йому не обов'язково потрібно стріляти у відповідь, заявили чиновники.

Чи погодиться прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху і його уряд залишити все як є, було не відразу зрозуміло. Хоча збитки від нападу були відносно невеликими, масштаби ударів вийшли далеко за рамки тіньової війни "око за око" між Іраном та Ізраїлем, що точилася останніми роками, перетнувши червону лінію, коли зброя з іранської території потрапила на ізраїльську територію. Якби оборона не встояла, десятки і сотні людей могли б загинути.

Президент Байден і його команда, сподіваючись уникнути подальшої ескалації, яка може призвести до більш широкої війни на Близькому Сході, радять Ізраїлю, що його успішна оборона від іранських авіаударів є великою стратегічною перемогою, яка може не вимагати ще одного раунду відплати, заявили американські чиновники.

Перехоплення майже всіх з більш ніж 300 безпілотників і ракет, випущених проти Ізраїлю в ніч на суботу, продемонструвало, що Ізраїль вийшов вперед у своєму протистоянні з Іраном і довів ворогам свою здатність захистити себе разом зі своїми американськими союзниками, а це означає, що йому не обов'язково потрібно стріляти у відповідь, заявили чиновники.

Чи погодиться прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху і його уряд залишити все як є, було не відразу зрозуміло. Хоча збитки від нападу були відносно невеликими, масштаби ударів вийшли далеко за рамки тіньової війни "око за око" між Іраном та Ізраїлем, що точилася останніми роками, перетнувши червону лінію, коли зброя з іранської території потрапила на ізраїльську територію. Якби оборона не встояла, десятки і сотні людей могли б загинути.

Емоції ізраїльських посадовців під час телефонних розмов з американськими партнерами пізно вночі зашкалювали, і, відповідно, тиск на них був сильним, щоб відкрити вогонь у відповідь. Американські чиновники, які говорили на умовах анонімності, щоб описати делікатні дискусії, підкреслили, що рішення, в кінцевому рахунку, залишається за Ізраїлем. Ізраїльські літаки рано вранці в неділю завдали ударів по об'єктах в Лівані, контрольованих "Хезболою", після того, як підтримувані Іраном ополченці відправили на територію Ізраїлю два вибухові дрони, але не було ясно, наскільки це було пов'язано з іранським авіаударом.

Пан Байден говорив з паном Нетаньяху в суботу після іранської атаки і повторив свою "залізну відданість" безпеці Ізраїлю. Хоча президент публічно не розкрив жодних порад, які він дав, у заяві, оприлюдненій після розмови, він натякнув на прагнення до стриманості.

"Я сказав йому, що Ізраїль продемонстрував неабияку здатність захищатися і відбивати навіть безпрецедентні напади, надіславши чіткий сигнал своїм ворогам, що вони не можуть ефективно загрожувати безпеці Ізраїлю", - сказав пан Байден.

Система оборони Ізраїлю перехоплює безпілотники та ракети з Ірану, як видно з Ашкелону, Ізраїль, рано в неділю. Амір Коен/Reuters

Він пообіцяв скликати в неділю лідерів Групи 7 найбільших індустріальних демократій для координації "об'єднаної дипломатичної відповіді", що є ознакою його бажаного шляху вперед після нападу. Рада Безпеки ООН також збереться на екстрене засідання в неділю.

"У сукупності послання Джо Байдена покликане м'яко переконати Ізраїль не вдаватися до подальшої ескалації, - написав у соціальних мережах Роберт Сатлофф, виконавчий директор Вашингтонського інституту близькосхідної політики, - це викличе критику з боку критиків.

Це викличе критику пана Байдена з боку консерваторів, які швидко виступили із закликом до потужної військової відплати Ірану - не лише з боку Ізраїлю, але й з боку Сполучених Штатів. "Ми повинні діяти швидко і завдати агресивних ударів у відповідь по Ірану", - заявила сенатор Марша Блекберн, республіканець від штату Теннессі, у своїй заяві, розміщеній в Інтернеті.

Спікер Майк Джонсон звинуватив в іранському ударі частково адміністрацію Байдена через її "підрив Ізраїлю і умиротворення Ірану", не згадавши при цьому, що він сам досі не дозволив провести голосування в Сенаті за двопартійний закон, що передбачає надання допомоги Ізраїлю і Україні у сфері безпеки. Лідер республіканців у Палаті представників Стів Скаліс з Луїзіани заявив, що "у світлі невиправданого нападу Ірану на Ізраїль" Палата представників цього тижня розгляне питання про допомогу Ізраїлю, але не надав жодних подробиць.

Загострення у відносинах між Ізраїлем та Іраном відбулося в час великої напруги між Байденом і Нетаньяху. У телефонній розмові лише 10 днів тому президент погрожував переглянути свою підтримку війни Ізраїлю в Газі, якщо Нетаньяху не зробить більше для полегшення страждань цивільного населення в анклаві, скориставшись американською підтримкою вперше після терористичної атаки на Ізраїль під проводом ХАМАСу 7 жовтня.

У той самий час, коли два лідери зіткнулися, Ізраїль щойно завдав авіаудару по комплексу посольства Ірану в Дамаску, Сирія, вбивши сім іранських офіцерів, залучених до таємних операцій, що загрожувало ескалацією, якої давно побоювався пан Байден. Незважаючи на це, президент чітко дав зрозуміти, що його підтримка безпеки Ізраїлю залишається непохитною, і застеріг Іран від дій у відповідь.

Американські та ізраїльські посадовці провели останні кілька днів, координуючи військові операції на випадок, якщо Іран таки почне діяти, а пан Байден віддав наказ направити в регіон літаки і есмінці протиракетної оборони. Представники адміністрації були в захваті від результатів, досягнутих у суботу, коли американські та ізраїльські сили збили майже все, що було випущено Іраном по Ізраїлю, в тому числі понад 100 балістичних ракет - подвиг, який, за словами одного з чиновників, може не мати аналогів у військовій історії. Йорданія перехоплювала ракети, що перетинали її повітряний простір, заявляючи, що захищає власну безпеку.

Люди святкують атаки на Ізраїль рано в неділю в Тегерані. Араш Хамуші

Хоча Іран завдав мало відчутної шкоди, після суботнього удару він дав зрозуміти, що готовий відступити - і явно сподівався уникнути прямої конфронтації зі Сполученими Штатами. "Питання можна вважати вичерпаним", - йдеться в заяві Місії Ірану при ООН. "Однак, якщо ізраїльський режим зробить ще одну помилку, відповідь Ірану буде значно жорсткішою. Це конфлікт між Іраном і ізраїльським режимом-ізгоєм, від якого США ПОВИННІ триматися подалі!"

Хоча кількість безпілотників і ракет, випущених по Ізраїлю, була надзвичайною, не залишилося непоміченим те, що Іран телеграфував про свої наміри напасти більш ніж за тиждень і оголосив про запуск безпілотників за кілька годин до того, як вони фактично досягли ізраїльської території, що дало достатньо часу для оборони. Деякі аналітики інтерпретували це як те, що Іран хотів продемонструвати силу, щоб зберегти обличчя після вбивства своїх офіцерів, але не хотів повноцінної війни з Ізраїлем або США.

Ситуація нагадувала ситуацію, коли у 2020 році президент Дональд Трамп наказав завдати авіаудару в Іраку, щоб убити генерал-майора Касіма Сулеймані, який очолював потужне угруповання "Сили Кудс" Корпусу вартових ісламської революції. Іран у відповідь випустив ракети по добре захищених американських базах в Іраку з відносно невеликою шкодою, хоча близько 100 американських військовослужбовців були поранені. Потім він надіслав приватне повідомлення про те, що це було зроблено. Пан Трамп вирішив не відповідати, і побоювання щодо нового циклу ескалації розвіялися.

У дні, що передували суботньому нападу на Ізраїль, пан Нетаньяху застерігав Тегеран не діяти, кажучи: "Хто б не завдав нам шкоди, ми завдамо шкоди їм". Але оскільки Ізраїль не особливо постраждав, пан Нетаньяху може мати певний простір для того, щоб оголосити про перемогу і рухатися далі. Ізраїльські офіційні особи не висловилися чітко щодо своїх намірів.

"Кампанія ще не закінчилася - ми повинні залишатися пильними і уважними до інструкцій, опублікованих ЦАХАЛом і Командуванням тилу", - сказав міністр оборони Йоав Галант, маючи на увазі Армію оборони Ізраїлю. "Ми повинні бути готові до будь-якого сценарію. Сказавши це, ми запобігли найбільш значній хвилі" атаки, "і ми зробили це успішно".

Американський аргумент полягав у тому, що оскільки Ізраїль також успішно знищив високопоставлених іранських офіцерів у Дамаску два тижні тому, не заплативши за це значної ціни, ще один раунд військових дій може бути визнаний непотрібним.

Хезболла, ліванське ополчення, підтримуване Іраном, заявило в своїй заяві відразу після опівночі, що випустило десятки ракет по ізраїльських казармах на Голанських висотах. Не відразу стало зрозуміло, чи був цей обстріл частиною ширшого іранського нападу на Ізраїль.

Голанські висоти регулярно стають об'єктом конфліктів відтоді, як Ізраїль захопив їх під час шестиденної війни 1967 року, окупував, а потім анексував більшу їх частину в 1981 році.

Анексована частина, що охоплює майже 500 квадратних миль, була і залишається військово-стратегічним плацдармом для ізраїльських військ, надаючи їм вигідну позицію і близькість до двох головних супротивників Єрусалиму: Сирії та Лівану, і особливо збройного угруповання "Хезболла", яке має сили вздовж сусіднього південного і південно-східного ліванського кордону.

Хезболла, ліванське ополчення, підтримуване Іраном, заявило в своїй заяві відразу після опівночі, що випустило десятки ракет по ізраїльських казармах на Голанських висотах. Не відразу стало зрозуміло, чи був цей обстріл частиною ширшого іранського нападу на Ізраїль.

Голанські висоти регулярно стають об'єктом конфліктів відтоді, як Ізраїль захопив їх під час шестиденної війни 1967 року, окупував, а потім анексував більшу їх частину в 1981 році.

Анексована частина, що охоплює майже 500 квадратних миль, була і залишається військово-стратегічним плацдармом для ізраїльських військ, надаючи їм вигідну позицію і близькість до двох головних супротивників Єрусалиму: Сирії та Лівану, і особливо збройного угруповання "Хезболла", яке має сили вздовж сусіднього південного і південно-східного ліванського кордону.

Анексія Ізраїлем Голанських висот ніколи не була визнана на міжнародному рівні Організацією Об'єднаних Націй, яка свого часу засудила її. Коли президент Дональд Трамп був при владі, він заявив, що Сполучені Штати повинні визнати ці землі ізраїльськими, але цей крок був засуджений на міжнародному рівні і мав насамперед символічну вагу.

Як "Хезболла", яку підтримує Іран, так і збройні угруповання в Сирії, які так само підтримуються Іраном, використовували райони вздовж ліванського і сирійського кордонів з Голанськими висотами для обстрілу Ізраїлю ракетами і реактивними снарядами.

Іранські офіційні особи дали зрозуміти, що вони шукають спосіб стримати Ізраїль від нового удару, подібного до вибуху в Дамаску 1 квітня, коли загинуло сім офіцерів Корпусу вартових ісламської революції, що прискорило спроби Ірану помститися за ці смерті, завдавши удару по Ізраїлю.

Однак іранські лідери в приватних розмовах і більш приховано на публіці дають зрозуміти, що вони не хочуть ескалації війни, за словами іранських радників в Тегерані і високопоставлених чиновників служб безпеки в Іраку, які тісно пов'язані з Тегераном.

Це одна з причин, чому Іран може націлитися на Голанські висоти. Хоча Ізраїль вважає, що вони знаходяться в межах його кордонів, на міжнародному рівні вони розглядаються як сирійські землі, окуповані Ізраїлем. Це дозволяє Ірану стверджувати, що він не завдає удару безпосередньо по Ізраїлю - те, що, як попереджають ізраїльські лідери, спровокує руйнівні удари всередині Ірану.

Удар по Голанських висотах може також розглядатися Тегераном як адекватний спосіб помститися за удар Ізраїлю по Дамаску в тому ж місці - або, принаймні, в тій же країні.

Ізраїль евакуював ізраїльтян з найближчого до ліванського кордону району Голанських висот невдовзі після початку війни в Газі через транскордонні атаки і контратаки за участю Хезболли та ізраїльських військових.

На цій переважно пустельній території зараз розташовано кілька ізраїльських військових баз, а в інших місцях вона відносно малонаселена, причому більше людей проживає в південних районах, які краще підходять для ведення сільського господарства. Коли Ізраїль окупував цю територію, арабські фермери здебільшого втекли, а Ізраїль створив там низку поселень.

З понад 50 000 людей, які там живуть, ледве половина - сирійські друзи; майже всі інші - ізраїльські євреї, які оселилися в цьому районі за підтримки уряду, як і на Західному березі річки Йордан.

Ізраїль відповість на атаку Ірану, що сталася в ніч на 14 квітня. Однак масштаби ізраїльської відповіді ще не визначені. Водночас США не планують брати в цьому участь.

Про це повідомляє Дейком з посиланням на телеканал CNN і видання The Guardian.

Як розповів телеканалу CNN неназваний ізраїльський чиновник, Ізраїлю ще належить визначити, "побити весь посуд" або зробити щось більш зважене.

Ізраїль відповість на атаку Ірану, що сталася в ніч на 14 квітня. Однак масштаби ізраїльської відповіді ще не визначені. Водночас США не планують брати в цьому участь.

Про це повідомляє Дейком з посиланням на телеканал CNN і видання The Guardian.

Як розповів телеканалу CNN неназваний ізраїльський чиновник, Ізраїлю ще належить визначити, "побити весь посуд" або зробити щось більш зважене.

Водночас співрозмовник CNN додав, що варіанти відповіді на іранську атаку, ймовірно, будуть детально обговорені під час засідання військового кабінету Ізраїлю в неділю, 14 квітня.

США не братимуть участі у відповіді

Водночас видання The Guardian повідомляє, що США не планують брати участь у відповіді Ізраїлю на іранську атаку. Як сказав журналістам представник Білого дому Джон Кірбі, президент Джо Байден попередив про це ізраїльського прем'єра Біньяміна Нетаньяху.

"Майже все, що робив президент (Байден - ред.) від самого початку, починаючи з 7 жовтня, полягало в тому, щоб досягти деескалації, спробувати обмежити можливості тут для ширшої регіональної війни", - наголосив Кірбі.

Іран атакував Ізраїль

Іран у ніч на 14 квітня атакував територію Ізраїлю сотнями ударних безпілотників і ракет. Як заявила Армія оборони Ізраїлю, майже всі повітряні цілі було збито, а збиток від атаки був незначним.

Як заявляв прессекретар ізраїльської армії Даніель Хагарі, внаслідок удару завдано незначної шкоди військовій базі на півдні Ізраїлю.

Більше про підсумки атаки Ірану на Ізраїль - читайте в матеріалі РБК-Україна.

Причина конфлікту

У перший день квітня по іранському консульству в столиці Сирії було завдано ракетного удару. В результаті авіаудару загинули щонайменше сім іранських чиновників, у тому числі Мохаммед Реза Захеді, вищий командир елітного Корпусу вартових ісламської революції, і старший командувач Мохаммад Хаді Хаджі Рахімі.

Іран звинуватив в атаці Ізраїль і пообіцяв відповісти на неї.

Раніше Ізраїль стикався з повітряними атаками з боку ХАМАС та "Ісламського джихаду", ракетний арсенал яких включає ракети малої дальності (від 12 до 25 миль) і дещо неточні 122-міліметрові ракети сімейства "Град", а також ракети М-302 сирійського виробництва з радіусом дії близько 100 миль. ХАМАС також має ракети Fajr-5 з Ірану і схожу версію Fajr-5 місцевого виробництва, обидві з дальністю дії близько 50 миль.

Зброя, яку Іран застосував у суботу, може летіти набагато далі, а деякі з них можуть летіти набагато швидше. Проте Ізраїль заявив, що майже всі ракети і безпілотники, випущені Іраном, були перехоплені, багато з них за допомогою американських сил.

За даними ізраїльських військових, під час суботньої атаки в бік Ізраїлю було випущено 185 безпілотників, 36 крилатих ракет і 110 ракет класу "земля-земля". За словами офіційних осіб, більшість ракет були запущені з Ірану, хоча невелика частина - з Іраку та Ємену.

Раніше Ізраїль стикався з повітряними атаками з боку ХАМАС та "Ісламського джихаду", ракетний арсенал яких включає ракети малої дальності (від 12 до 25 миль) і дещо неточні 122-міліметрові ракети сімейства "Град", а також ракети М-302 сирійського виробництва з радіусом дії близько 100 миль. ХАМАС також має ракети Fajr-5 з Ірану і схожу версію Fajr-5 місцевого виробництва, обидві з дальністю дії близько 50 миль.

Зброя, яку Іран застосував у суботу, може летіти набагато далі, а деякі з них можуть летіти набагато швидше. Проте Ізраїль заявив, що майже всі ракети і безпілотники, випущені Іраном, були перехоплені, багато з них за допомогою американських сил.

За даними ізраїльських військових, під час суботньої атаки в бік Ізраїлю було випущено 185 безпілотників, 36 крилатих ракет і 110 ракет класу "земля-земля". За словами офіційних осіб, більшість ракет були запущені з Ірану, хоча невелика частина - з Іраку та Ємену.

Фабіан Хінц, експерт з питань іранської армії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень в Берліні, зазначив у своєму дописі на X, що Іран, ймовірно, використовував крилату ракету, розроблену Корпусом вартових ісламської революції, Paveh 351. Її радіус дії становить понад 1200 миль - достатньо, щоб досягти Ізраїлю з Ірану.

Згідно з його дописом, різні версії цієї ракети також були надані хуситам в Ємені і Силам народної мобілізації Іраку.

А Джеффрі Льюїс, член Консультативної ради з міжнародної безпеки при Державному департаменті США, заявив у своєму дописі на X, що Іран використовує крилаті ракети наземного базування, які можуть нести близько тонни вибухівки.

Він також зазначив, що більша частина іранського арсеналу балістичних ракет має достатньо велику дальність польоту, щоб досягти Ізраїлю. І хоча іранські безпілотники несуть набагато менше вибухового навантаження, ніж ракети, вони мають перевагу в тому, що можуть зависати і змінювати цілі.

В останні десятиліття Іран в основному зосередився на стримуванні, ракетах далекого радіусу дії, безпілотниках і протиповітряній обороні. За оцінками експертів з озброєнь, він має один з найбільших арсеналів балістичних ракет і безпілотників на Близькому Сході, а також стає одним з найбільших світових експортерів зброї.

Минулого року, після нападу ХАМАС у жовтні, Ізраїль звернувся до США з проханням надати більше високоточних боєприпасів для своїх бойових літаків і більше перехоплювачів для своєї системи протиракетної оборони "Залізний купол". Ізраїльський арсенал озброєнь включає ракети в'єтнамської епохи, деякі з яких мають 15-відсотковий рівень відмов.

Пропонуємо ознайомитися з двома ізраїльськими системами:

Залізний купол

Ізраїльська оборонна система "Залізний купол" може перехоплювати багато типів ракет, які летять по високих дугах, що ускладнює їх зупинку. Вона була введена в експлуатацію в 2011 році і пройшла своє перше велике випробування протягом восьми днів у листопаді 2014 року, коли бойовики Гази випустили близько 1500 ракет по Ізраїлю. Хоча ізраїльські офіційні особи стверджували, що під час цього конфлікту рівень успішності системи становив до 90 відсотків, зовнішні експерти були налаштовані скептично.

Перехоплювачі системи - всього 6 дюймів завширшки і 10 футів завдовжки - покладаються на мініатюрні датчики і комп'ютеризоване наведення для наведення на ракети малої дальності. Більші ізраїльські перехоплювачі - системи Patriot і Arrow - можуть літати на більші відстані і переслідувати більші загрози.

Пропонуємо ознайомитися з двома ізраїльськими системами:

Залізний купол

Ізраїльська оборонна система "Залізний купол" може перехоплювати багато типів ракет, які летять по високих дугах, що ускладнює їх зупинку. Вона була введена в експлуатацію в 2011 році і пройшла своє перше велике випробування протягом восьми днів у листопаді 2014 року, коли бойовики Гази випустили близько 1500 ракет по Ізраїлю. Хоча ізраїльські офіційні особи стверджували, що під час цього конфлікту рівень успішності системи становив до 90 відсотків, зовнішні експерти були налаштовані скептично.

Перехоплювачі системи - всього 6 дюймів завширшки і 10 футів завдовжки - покладаються на мініатюрні датчики і комп'ютеризоване наведення для наведення на ракети малої дальності. Більші ізраїльські перехоплювачі - системи Patriot і Arrow - можуть літати на більші відстані і переслідувати більші загрози.

У 2021 році "Залізний купол" було модернізовано, але деталі змін не були оприлюднені.

Всього через два дні після нападу на Ізраїль 7 жовтня ізраїльський уряд звернувся до США з проханням надати більше високоточних боєприпасів для своїх бойових літаків і більше перехоплювачів для системи протиракетної оборони "Залізний купол", за словами американського чиновника.

Оскільки кількість жертв у війні в Газі зростає, демократи закликали президента Байдена перекрити потік американської зброї до Ізраїлю - або встановити умови для її використання. Нещодавно пан Байден натякнув, що може запровадити певні обмеження на продаж зброї, якщо його застереження щодо обмеження жертв серед цивільного населення в Газі не будуть почуті, але заявив, що оборонні озброєння, такі як "Залізний купол", ніколи не опиняться під загрозою.

Стріла 3

Система "Стріла-3", яка представляє верхній рівень багатошарової системи протиповітряної оборони Ізраїлю, призначена для перехоплення балістичних ракет, оснащених ядерними та іншими неконвенційними боєголовками, за межами земної атмосфери.

Контр-адмірал Даніель Хагарі, головний військовий речник Ізраїлю, заявив у неділю, що Arrow 3 "добре зарекомендувала себе проти значної кількості балістичних ракет", запущених Іраном.

Система, розроблена за значного фінансування з боку США, є проектом компанії Boeing і державної компанії Israel Aerospace Industries та її дочірніх компаній у співпраці з агентствами протиракетної оборони двох країн.

Arrow 3, випробувана в 2015 році, коли вона перехопила ракету, що летіла трохи вище атмосфери, є вдосконаленою версією своєї попередниці, Arrow 2. За словами ізраїльських чиновників, нова версія є швидшою і може маневрувати в космосі.

У серпні минулого року Ізраїль повідомив, що уряд США схвалив його запит на продаж системи "Стріла-3" Німеччині, в результаті чого було укладено угоду вартістю 3,5 мільярда доларів.

Пропонуємо вашій увазі останні новини про напад Ірану та реакцію Ізраїлю.

Міністр оборони Ізраїлю заявив рано вранці в неділю, що його протистояння з Іраном "ще не закінчено", через кілька годин після того, як Іран відкрив нову нестабільну главу в довготривалій тіньовій війні між двома країнами, випустивши сотні вибухових дронів і ракет по Ізраїлю.

Майже всі залпи були перехоплені, а ті, що влучили, завдали лише незначної шкоди, заявили ізраїльські військові в неділю вранці. Сполучені Штати заявили, що збили десятки безпілотників і ракет.

Атака Ірану, що стала відповіддю на ізраїльський авіаудар по будівлі іранського посольства в Сирії, не була несподіваною. Питання зараз полягає в тому, як відповість Ізраїль, і чи зможуть два суперники, які не мають прямих каналів зв'язку, уникнути небезпечних прорахунків в найближчі години і дні.

Пропонуємо вашій увазі останні новини про напад Ірану та реакцію Ізраїлю.

Міністр оборони Ізраїлю заявив рано вранці в неділю, що його протистояння з Іраном "ще не закінчено", через кілька годин після того, як Іран відкрив нову нестабільну главу в довготривалій тіньовій війні між двома країнами, випустивши сотні вибухових дронів і ракет по Ізраїлю.

Майже всі залпи були перехоплені, а ті, що влучили, завдали лише незначної шкоди, заявили ізраїльські військові в неділю вранці. Сполучені Штати заявили, що збили десятки безпілотників і ракет.

Атака Ірану, що стала відповіддю на ізраїльський авіаудар по будівлі іранського посольства в Сирії, не була несподіваною. Питання зараз полягає в тому, як відповість Ізраїль, і чи зможуть два суперники, які не мають прямих каналів зв'язку, уникнути небезпечних прорахунків в найближчі години і дні.

Атаки викликали шквал дипломатичної активності. Президент Байден заявив, що в неділю скликає зустріч лідерів "Групи 7", а Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй має провести екстрене засідання.

У той час як іранці зібралися в Тегерані, щоб відсвяткувати напад, Міністерство закордонних справ Ірану назвало його оборонним заходом, а Корпус вартових ісламської революції застеріг Сполучені Штати від втручання.

Ізраїльські військові заявили, що їхні винищувачі рано вранці в неділю завдали ударів по цілях в Лівані, які належать Хезболлі, ліванському ополченню, підтримуваному Іраном. Хезболла заявила, що в суботу випустила десятки ракет по ізраїльських казармах на Голанських висотах, стратегічній зоні, що межує з Сирією і контролюється Ізраїлем.

Військові Сполучених Штатів заявили, що збили десятки безпілотників і ракет, які Іран випустив по Ізраїлю в суботу, в той час як інші союзники підтвердили підтримку Ізраїлю або пообіцяли допомогти в його захисті.

Контр-адмірал Даніель Хагарі, головний військовий речник Ізраїлю, заявив, що Ізраїль перехопив більшість з 200 безпілотників, крилатих і балістичних ракет, запущених Іраном за "певної допомоги" своїх союзників.

Міністр оборони Ллойд Дж. Остін III заявив пізно ввечері в суботу, що американські війська перехопили десятки ракет і ударних безпілотників, запущених по Ізраїлю з Ірану, Іраку, Сирії та Ємену. Сполучені Штати не надали подальших подробиць про свою роль у перехопленні атак.

Військові Сполучених Штатів заявили, що збили десятки безпілотників і ракет, які Іран випустив по Ізраїлю в суботу, в той час як інші союзники підтвердили підтримку Ізраїлю або пообіцяли допомогти в його захисті.

Контр-адмірал Даніель Хагарі, головний військовий речник Ізраїлю, заявив, що Ізраїль перехопив більшість з 200 безпілотників, крилатих і балістичних ракет, запущених Іраном за "певної допомоги" своїх союзників.

Міністр оборони Ллойд Дж. Остін III заявив пізно ввечері в суботу, що американські війська перехопили десятки ракет і ударних безпілотників, запущених по Ізраїлю з Ірану, Іраку, Сирії та Ємену. Сполучені Штати не надали подальших подробиць про свою роль у перехопленні атак.

Хоча президент Байден все частіше критикує те, як прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху веде кампанію проти Хамасу в Газі, він послідовно підтверджує право Ізраїлю на самооборону. Протягом останніх шести місяців війни між Ізраїлем і ХАМАСом Сполучені Штати протистояли атакам іранських маріонеток в регіоні, в тому числі і підтримуваного Іраном ополчення Хуті в Червоному морі.

Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс заявив у суботу, що британські літаки готові перехоплювати повітряні атаки в межах досяжності існуючих місій на Близькому Сході, додавши, що для посилення операцій в Іраку і Сирії були розгорнуті додаткові британські літаки і танкери для дозаправки в повітрі.

Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне також засудив напад Ірану і підтвердив підтримку Ізраїлю. Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав ці напади "невиправданими і вкрай безвідповідальними".

"Німеччина підтримує Ізраїль, і ми обговоримо ситуацію з нашими союзниками", - сказав він у своїй заяві в соціальних мережах.

Іран у ніч на 14 квітня атакував територію Ізраїлю сотнями ударних безпілотників і ракет. ЦАХАЛ повідомляє, що майже всі вони були збиті, збиток від атаки офіційний Ізраїль назвав незначним.

Детальніше про атаку читайте в матеріалі Дейком.

При підготовці матеріалу використовувалися такі джерела інформації: The Times of Israel, сайт Білого дому, ABC News, New York Times, CNN, Newsru.co.il, Politico, Reuters.

Іран у ніч на 14 квітня атакував територію Ізраїлю сотнями ударних безпілотників і ракет. ЦАХАЛ повідомляє, що майже всі вони були збиті, збиток від атаки офіційний Ізраїль назвав незначним.

Детальніше про атаку читайте в матеріалі Дейком.

При підготовці матеріалу використовувалися такі джерела інформації: The Times of Israel, сайт Білого дому, ABC News, New York Times, CNN, Newsru.co.il, Politico, Reuters.

Перші дрони в повітрі

Іран запустив перші ударні безпілотники в напрямку території Ізраїлю пізно ввечері, 13 квітня. Цей крок став відповіддю на ракетний удар по будівлі іранського консульства в Сирії, внаслідок якого загинув високопоставлений іранський генерал.

ЦАХАЛ повідомив про повну готовність засобів ППО, винищувачі були підняті в повітря для відстеження іранських засобів ураження.

Одночасно Ізраїль, а також Йорданія, Ірак та Іран закрили свої повітряні простори.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху у відеозверненні до громадян держави заявив, що Ізраїль готовий до нападу з боку Ірану і діятиме за принципом "хто зробить нам боляче, то ми відповімо тим самим".

Рада національної безпеки при президентові США підтвердила початок повітряного удару по Ізраїлю. Президент Джо Байден заявив про "залізну" підтримку безпеки Ізраїлю з боку США.

Початок протидії

ЦАХАЛ повідомив, що ізраїльські військові ідентифікували понад 100 безпілотників, запущених з Ірану, і відстежують їхній рух. За даними журналістів, розвідка Ізраїлю зафіксувала запуск БПЛА також із території Іраку.

З'явилися повідомлення ЗМІ про те, що Йорданія начебто готова збивати іранські цілі у своєму повітряному просторі, і що ізраїльські літаки вже збивають іранські дрони над Йорданією.

Водночас міністр оборони Ірану попередив сусідні країни, що будь-яка з них, яка відкриє свій повітряний простір ВПС Ізраїлю для перехоплення безпілотників, стане ціллю.

ЦАХАЛ наказав жителям північних Голанських висот, району Неватім на півдні Ізраїлю, міст Дімона та Ейлат залишатися поблизу бомбосховищ до подальшого розпорядження.

У низці регіонів Ізраїлю оголосили повітряну тривогу, в Єрусалимі та інших містах було чути вибухи.

Перехоплення

Близько 02:00 за Києвом з'явилися повідомлення про перші збиті іранські дрони і балістичні ракети в небі над Єрусалимом та іншими містами.

За даними радіостанції KAN, ідеться саме про балістику, а не про крилаті ракети або ударні безпілотники, які раніше задіяв Іран для повітряної атаки по Ізраїлю.

У перехопленні безпілотників і ракет взяли участь американські літаки й есмінці за підтримки Великої Британії.

Завершення атаки

Також близько 02:00, коли перехоплення повітряних цілей ще тривало, делегація Ірану в ООН заявила, що Тегеран збирається обмежитися нанесеною хвилею ударів по території Ізраїлю. При цьому делегація наголосила, що можливі й нові хвилі атаки в разі, якщо Ізраїль "зробить дурницю", маючи на увазі відповідь на вже завдані сьогодні удари.

Наслідки удару

За даними ЦАХАЛу, Іран використовував під час нападу понад 200 дронів. Американські ЗМІ з посиланням на джерела у США повідомили, що також Іран запустив по Ізраїлю близько 150 ракет. При цьому наголошується, що вони запускалися в кілька "хвиль": спочатку близько 80 і потім ще додатково 70 ракет.

Ізраїльська армія заявила, що було перехоплено "переважну більшість" повітряних цілей. США повідомили, що збито "майже всі" безпілотники і ракети.

Як заявив прес-секретар ЦАХАЛ Даніель Хагарі, унаслідок удару завдано незначної шкоди військовій базі на півдні Ізраїлю.

Він також зазначив, що за межами країни було перехоплено понад десять крилатих ракет і десятки безпілотників. За його словами, загалом було випущено понад 200 ракет і БПЛА.

Реакція світу

Генсек ООН Антоніу Гутерріш засудив "серйозну ескалацію, яку становить широкомасштабна атака на Ізраїль з боку Ірану". "Я неодноразово наголошував, що ні регіон, ні світ не можуть дозволити собі ще одну війну", - зазначив він.

Рада Безпеки ООН має намір провести сьогодні засідання з приводу іранської атаки.

У Конгресі США атака Ірану викликала нові двопартійні заклики до ухвалення пакета іноземної допомоги. Очікується, що наступного тижня Палата представників розгляне законопроект про підтримку Ізраїлю. Це може бути той самий законопроєкт, у якому також передбачається 60 млрд доларів на військову допомогу Україні.

Байден повідомив, що завтра збере своїх колег-лідерів G7, щоб координувати "спільну дипломатичну відповідь на нахабну атаку Ірану".

Відповідь Ізраїлю

Ізраїльські ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що Ізраїль планує "серйозну відповідь" на безпрецедентний запуск безпілотників з території Ірану.

Американські ЗМІ поширили інформацію, що нібито деякі високопоставлені чиновники США стурбовані тим, що Ізраїль може зробити щось швидко у відповідь на атаки Ірану, не думаючи про можливі наслідки. Байден нібито приватно висловив занепокоєння тим, що Нетаньягу намагається втягнути США в більш жорсткі відносини з Іраном.