Колишній професійний кухар, який свого часу виступав у телевізійному шоу, зараз стоїть біля палаючого котла в польовій кухні. Його головна зброя — це велика ложка та любов до глибокого смаку борщу. Саме борщ, розігрітий до ідеальної температури, стає символом затишку й рідного дому навіть посеред барикад на фронті.
У такій польовій кухні весь раціон формується з базових інгредієнтів — буряка, картоплі, моркви та м’яса. Саме тут народжується справжня магія харчування військових, здатна підтримати не лише тіло, але й душу солдата.
Польова кухня працює в умовах безперервного обстрілу, відсутності нормального освітлення та звичних комфортів. Учасники кухонної бригади жартома називають себе «кімнатними кіборгами», адже їхнє завдання — витримувати шалені навантаження та готувати для братів по зброї по 900 порцій щодня. Вони формують польове меню, адаптуючи рецептуру під обмежену кількість спецій, яку постачає армія.
Замість широкого асортименту приправ доводиться купувати їх за власний кошт на базарі або отримувати в посилках від волонтерства. Саме волонтерські пакунки з паприкою, чебрецем, сіллю та перцем часто вирішують питання смакового балансу страв, а також роблять польове харчування справді смачним харчуванням.
Умови приготування змушують кухарів проявляти справжній героїзм. Одного разу російський снаряд вибив вікна та дверцята духовки, але бійці миттєво встановили нові деталі, і процес приготування не зупинився.
Українські кухарі готують страви в Харківській області минулого місяця. Через необхідність підрозділи організовують власні кухні, часто з солдатами, які готують страви з основних інгредієнтів, таких як картопля та свинина. Брендан Гоффман
У таких моментах харчування військових стає не просто потрібною функцією, а ключовим чинником підтримки моралі. Смачне споживання супу з буряка чи ситні м’ясні пиріжки (пиріжки з фаршем) здатні повернути бійцям віру у власні сили та надію на швидку перемогу. Підтримка моралі — це не лише вислів, а цілком практичний інструмент збереження бойового духу.
Польове меню побудоване на двох китах: простоті й поживності. Кулінар, відомий за бойовим псевдонімом «Кулінар», любить повторювати, що у складній ситуації головне — це ситність. Щоб приготувати 900 порцій гарячих страв, він використовує великий котел, пальне від генератора та мінімум інгредієнтів.
Але навіть цієї кількості достатньо, щоб забезпечити висококалорійний прийом їжі, необхідний для витривалості на фронті. Досвід роботи у ресторанах навчив його створювати нові поєднання — наприклад, буряк із горіхами та ягодами ялівцю, що дає борщу унікальний смак і корисні властивості.
31-річний рядовий Ярослав Бреус на своїй кухні на базі в Харківській області минулого місяця. Брендан Гоффман
Важливою складовою страв на лінії вогню є внесок волонтерства. Без підтримки місцевих мешканців і громадських організацій польова кухня не змогла б працювати ефективно. Волонтери збирають продукти, доставляють їх у зону бойових дій, а кухарі обмінюють ідеї приготування зі своїми колегами.
Хліб, крупи, спеції, овочі та м’ясні продукти надходять регулярно, забезпечуючи безперервність приготування. Ця мережа солідарності демонструє, що командна робота може забезпечити своїм військовим щоденне смачне харчування навіть у найскладніших умовах.
Немає стандартного графіка: інколи кухарі готують о другій ночі, коли вогонь вщухає, а іноді десь під обстрілами вони встигають приготувати вечерю. Зима на Донбасі приносить мороз до мінус десятка градусів, а спека улітку перевищує +30 °C. В таких умовах холодильники замінюють підвали старих будинків, а продукти обертаються в імпровізованих сховищах.
Проте навіть попри це постійне коливання температур, кухарі забезпечують свіже та тепле харчування на передовій. Саме це дає змогу підтримувати бойову готовність та фізичну витривалість українських кіборгів.
Кухня, де рядовий Бреус готує їжу, яку доставляють у червні. Брендан Гоффман
Найбільш очікуваними стравами залишаються борщ та картопля. Кулінари демонструють творчий підхід, додаючи до борщу томатну пасту, часник та трохи цукру, щоб підкреслити солодку нотку буряка.
Картоплю їдять як самостійну страву з маслом і кропом, так і як гарнір до м’ясних стейків зі свинини. Інколи у польовій кухні з’являються екзотичні елементи — корейська капуста кімчі чи китайський соус хойсін, які волонтери доставляють у пакунках. Подібні експерименти додають польовому меню різноманіття та змушують бійців відволікатися від щоденної рутини.
Фронт диктує свої правила, і головне завдання кухарів — робити все оперативно. Коли інженери чи артилеристи отримують гарячу їжу, у кожного з’являється відчуття, що хтось подбав про їхній комфорт посеред війни.
Це дуже важливо для психологічного стану солдатів: ситий воїн менше відчуває страх і краще концентрується на виконанні бойових завдань. Підтримка моралі за допомогою страв на фронті стає потужним інструментом збереження психофізичного балансу українських захисників.
Солдат із позивним "Бізон", ліворуч, доставляв їжу на навчальний майданчик минулого місяця. Брендан Гоффман
За три роки війни кулінарія на передовій перетворилася на справжню науку. Кулінари постійно обмінюються рецептами та стратегіями приготування страв із командирськими штабами інших підрозділів.
У месенджерах виникають цілі канали, де обговорюють ідеальні пропорції солі, спецій та кип’ятіння. Так народилася традиція щотижневих кулінарних батлів між частинами, де бійці голосують за найсмачніший борщ чи найкращі пиріжки. Така ініціатива згуртовує підрозділи і зміцнює відчуття єдності та підтримки волонтерства на всіх рівнях.
Коли кулінарі бачать результат своєї праці — усмішки на обличчях солдатів, які смакують гарячий обід посеред поля, — вони розуміють справжнє значення своєї роботи. Саме через ці миті легше пережити холод і втому, які приходять після багатогодинних чергувань.
І хоч кулінарія на фронті далека від розкоші ресторанів, вона стає символом незламності та віри у перемогу, відтворюючи домашній затишок там, де його найбільше бракує.
Таким чином, польова кухня не лише годує українських героїв — вона підживлює їхній дух, підсилює героїзм та єдність на фронті. Смачне харчування стає одним із чинників довготривалої стійкості нашої армії, а борщ і пиріжки з фаршем перетворилися на справжню бойову амуніцію. Незважаючи на обставини, кулінари доводять: любов та турбота можуть перемогти будь-які випробування війни.
23-річний рядовий Євгеній насолоджується їжею, приготованою рядовим Бреусом та його командою. Брендан Гоффман
