Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак, дедалі частіше завдаючи ударів не лише по енергетичній інфраструктурі чи промислових об'єктах, а й по українських автозаправних станціях. За останні тижні під атаками вже опинилися понад 200 АЗС у різних регіонах країни. На перший погляд така статистика може викликати побоювання щодо можливого дефіциту бензину та дизельного пального, однак учасники ринку закликають не поспішати з тривожними висновками.
Експерт паливного ринку та засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін пояснює, що нинішня хвиля ударів має цілком конкретну мету — створити труднощі для української паливної інфраструктури та спровокувати кризову ситуацію. За його словами, Росія намагається повторити в Україні сценарій, із яким сама зіткнулася після численних ударів по власних нафтопереробних підприємствах.
Втім, експерт наголошує, що ефективність таких атак суттєво нижча, ніж наслідки українських ударів по російській нафтопереробній галузі. Більшість українських автозаправних станцій мають конструктивні особливості, які дозволяють уникнути найгірших сценаріїв навіть після прямого влучання безпілотника.
Основні резервуари для зберігання бензину та дизельного пального розташовані під землею. Саме тому найчастіше пошкоджень зазнають операторські приміщення, паливні колонки, насоси та інше обладнання, яке можна замінити значно швидше, ніж повністю відновлювати об'єкт із нуля.
За словами Льоушкіна, найближчим часом українці можуть побачити зміни у зовнішньому вигляді багатьох автозаправних комплексів. Якщо раніше сучасні АЗС асоціювалися з великими магазинами, кафе, зонами відпочинку та широким спектром супутніх послуг, то після відновлення пошкоджених об'єктів акцент робитиметься насамперед на швидкому відновленні продажу пального.
Експерт зазначає, що замість повноцінних будівель на деяких станціях можуть тимчасово з'явитися компактні модульні споруди або намети, а головним завданням стане забезпечення можливості заправки автомобілів. Комфорт для клієнтів тимчасово відійде на другий план, адже першочерговою метою буде підтримання безперебійної роботи паливної мережі.
Попри масштаб атак, фахівці запевняють: підстав говорити про дефіцит бензину чи дизельного пального наразі немає. Україна має достатні запаси, а система імпорту працює стабільно. За останні роки країна суттєво диверсифікувала маршрути постачання пального, що дозволяє оперативно компенсувати будь-які локальні втрати.
Головна проблема сьогодні полягає не у відсутності самого ресурсу, а у можливості швидко доставити його кінцевому споживачу. Якщо певна автозаправна станція тимчасово припиняє роботу через пошкодження обладнання, водії можуть зіткнутися з необхідністю шукати найближчу працюючу АЗС або витрачати більше часу на заправку.
Саме питання логістики стає ключовим викликом для операторів паливного ринку. Компанії змушені оперативно змінювати маршрути постачання, перерозподіляти ресурси між регіонами та максимально швидко відновлювати роботу пошкоджених об'єктів.
Після консультацій між представниками уряду та найбільшими операторами паливного ринку було ухвалено рішення поки що не переходити до масового використання мобільних автозаправних станцій. Натомість бізнес зосередиться на ремонті вже існуючих АЗС та їх якнайшвидшому поверненні до роботи.
У разі пошкодження операторських приміщень на місці можуть встановлювати тимчасові конструкції, а нові паливні колонки монтуватимуться одразу після завершення необхідних технічних робіт. Такий підхід дозволяє значно скоротити час простою станцій та забезпечити безперервне обслуговування водіїв.
Втім, експерти не приховують, що ситуація залишається складною. Якщо нинішня інтенсивність атак збережеться, до кінця року тимчасово можуть бути виведені з експлуатації близько чверті всіх українських автозаправних станцій.
Особливу небезпеку створює те, що ударні безпілотники здатні долітати практично до будь-якого регіону країни. Через це забезпечити протиповітряне прикриття кожної окремої автозаправної станції фізично неможливо. Пріоритет у роботі сил протиповітряної оборони традиційно надається захисту населення, критичної інфраструктури та стратегічних об'єктів.
Попри це учасники ринку наголошують, що навіть за песимістичного сценарію українці не повинні очікувати повторення паливної кризи, яка спостерігалася на початку повномасштабної війни. За цей час система постачання суттєво змінилася, були відкриті нові маршрути імпорту, збільшилися резервні можливості та накопичено значний досвід роботи в умовах постійної воєнної загрози.
Останніми місяцями російські війська дедалі частіше атакують не лише автозаправні станції, а й нафтобази, резервуари для зберігання пального та інші логістичні об'єкти. Одним із таких випадків став удар FPV-дроном по АЗС у Шевченківському районі Харкова 7 липня, після якого на об'єкті виникла пожежа.
У відповідь на зростання кількості атак уряд разом із представниками паливного бізнесу працює над додатковими заходами безпеки, особливо для АЗС, розташованих у прифронтових областях. Основне завдання полягає у тому, щоб забезпечити їхню безперебійну роботу навіть за умов постійної загрози нових ударів.
Експерти підкреслюють, що сьогодні український паливний ринок демонструє значно вищу стійкість, ніж кілька років тому. Попри постійний тиск, атаки на інфраструктуру та складну безпекову ситуацію, оператори продовжують підтримувати стабільне постачання бензину та дизельного пального по всій країні.
Саме тому наразі головним викликом залишається швидкість відновлення пошкоджених автозаправних станцій, а не нестача пального. Якщо логістичні маршрути й надалі працюватимуть без суттєвих збоїв, українські водії й надалі матимуть доступ до необхідного пального, хоча окремі тимчасові незручності через ремонт пошкоджених АЗС цілком можливі.
