Росія продовжує нарощувати свій ракетний потенціал за допомогою Північної Кореї. У її арсеналі, крім уже відомих KN-23 та KN-24, з’явився ще один тип балістичних ракет — KN-30. Раніше про їхню передачу Росії або застосування проти України публічно не повідомлялося.
Про це стало відомо з відповіді Головного управління розвідки Міністерства оборони України на запит видання «Українська правда». За даними української розвідки, станом на липень Росія мала близько 50 аеробалістичних ракет «Кинджал» і приблизно стільки ж північнокорейських балістичних ракет KN-23, KN-24 та KN-30.
Таким чином, йдеться не просто про поодинокі поставки, а про формування окремого запасу північнокорейського ракетного озброєння. Для України це важливий сигнал, адже Москва отримує можливість урізноманітнювати балістичну складову своїх ударів.
Що таке KN-30
Як зазначає військовий портал «Мілітарний», KN-30 — західне позначення північнокорейської балістичної ракети Hwasong-11C, яку також називають Hwasong-11Da. Вона належить до сімейства Hwasong-11, але є збільшеною версією базової конструкції.
Ракета належить до класу балістичних ракет малої дальності. Вона оснащена твердопаливним двигуном, а її запуск здійснюється з мобільної наземної пускової установки. Саме мобільність є однією з важливих переваг такого озброєння: пускові комплекси можуть змінювати позиції, що ускладнює їхнє виявлення та знищення.
Перший відомий випробувальний запуск Hwasong-11C відбувся 25 березня 2021 року. Тоді ракета продемонструвала дальність польоту щонайменше 600 кілометрів. Цього достатньо, щоб становити серйозну загрозу для значної частини території України залежно від району запуску.
Північнокорейська сторона також заявляла, що ракета здатна нести бойову частину масою до 2,5 тонни. Водночас ця характеристика залишається непідтвердженою незалежними джерелами, тому оцінювати реальні можливості KN-30 лише за заявами Пхеньяна поки зарано.
Вперше публічно KN-30 продемонстрували на військовому параді в Пхеньяні 14 січня 2021 року. Тоді ракета привернула увагу своїми розмірами та конструкцією, однак її реальна роль у сучасній війні стала значно важливішою після появи інформації про передачу таких систем Росії.
Чому це небезпечно для України
Проблема полягає не тільки в кількості ракет. Для української системи протиповітряної оборони кожен додатковий тип балістичного озброєння означає необхідність реагувати на нові характеристики, траєкторії та можливі способи застосування.
Балістичні ракети є особливо складною ціллю. Вони рухаються на високих швидкостях, а значну частину польоту проходять за балістичною траєкторією. Через це часу на їхнє виявлення, оцінку напрямку удару та перехоплення може залишатися дуже мало.
Росія вже використовувала північнокорейські KN-23 та KN-24 під час ударів по Україні. Поява KN-30 потенційно розширює можливості російської армії комбінувати різні типи балістичних ракет під час масованих атак.
Саме комбіновані удари останнім часом стали одним із ключових інструментів тиску на Україну. Росія намагається одночасно використовувати балістичні та крилаті ракети, безпілотники й інші засоби ураження, змушуючи українську ППО працювати в умовах перевантаження.
Росія змінює тактику ударів
Військовий експерт Іван Тимочко раніше звертав увагу на те, що Росія постійно змінює підходи до накопичення та комбінування засобів ураження. Мета полягає в тому, щоб зробити протидію української оборони максимально складною.
Показовою в цьому контексті стала нічна атака 20 серпня. За словами Тимочка, Росія застосувала близько десяти балістичних ракет — «Іскандер-М» і північнокорейські KN. Водночас було запущено понад 50 крилатих ракет.
Ця атака може свідчити про певні зміни у використанні російських запасів. За оцінкою експерта, протягом попереднього місяця Москва робила значний акцент саме на балістичних ударах, оскільки розуміє, наскільки складно Україні протидіяти такому озброєнню.
Тепер ситуація могла частково змінитися: після інтенсивного використання балістичних ракет російська сторона могла перейти до більшої кількості крилатих ракет. Однак поява KN-30 у російському арсеналі свідчить, що джерела поповнення балістичних запасів для Москви не обмежуються власним виробництвом.
Союз Москви та Пхеньяна стає дедалі небезпечнішим
Передача KN-30 має значення далеко за межами однієї конкретної ракети. Вона демонструє, наскільки тісною стала військова взаємодія Росії та Північної Кореї.
Для Москви такі поставки означають можливість отримувати додаткове озброєння, не покладаючись виключно на власні виробничі потужності. Для Пхеньяна співпраця дає можливість випробовувати та вдосконалювати свої системи в умовах реального конфлікту.
Найбільша небезпека для України полягає в тому, що кількість і номенклатура ракет можуть поступово збільшуватися. Якщо раніше KN-23 та KN-24 були відносно новим фактором, то тепер до них додається KN-30.
Це означає, що українській обороні доводиться готуватися до дедалі різноманітнішого ракетного арсеналу противника. І хоча сама наявність KN-30 ще не означає, що ці ракети вже масово використовуються по Україні, їхня поява в російському запасі є серйозним попередженням.
У війні, де рахунок іноді йде на хвилини, а одна балістична ракета може становити загрозу для цілого міста, кожне нове джерело ракетного озброєння має критичне значення. KN-30 стала ще одним доказом того, що Росія продовжує шукати способи посилити ракетний тиск на Україну — і робить це не лише власними ресурсами.
