Поки на Близькому Сході триває небезпечне протистояння між США та Іраном, у Вашингтоні вже почали думати про те, що буде після завершення війни. Адміністрація Дональда Трампа працює над масштабною стратегією, яка може визначити американську політику в регіоні на роки вперед.
Як повідомляє Axios із посиланням на американських чиновників та інших поінформованих співрозмовників, план поки перебуває на ранній стадії. Його опрацьовують як на рівні високопосадовців Білого дому, так і міжвідомчих команд. Очікується, що остаточний документ може бути готовий протягом кількох наступних тижнів.
Втім, сам факт початку такої роботи показує: у Вашингтоні вже намагаються дивитися далеко за межі нинішньої військової кампанії. Йдеться не лише про те, як завершити конфлікт з Тегераном, а й про те, якою має стати система безпеки на Близькому Сході після війни.
Вашингтон хоче створити систему стримування Ірану
Одним із ключових елементів майбутньої стратегії може стати створення регіонального союзу американських партнерів.
Ідея полягає в тому, щоб держави, які вважають Іран головною загрозою для власної безпеки, діяли більш скоординовано. США при цьому можуть виступити своєрідним гарантом такої системи.
Для адміністрації Трампа це принципово важливо. Вашингтон прагне не допустити ситуації, за якої після завершення війни Іран зможе поступово відновити військовий потенціал, повернути вплив у регіоні та знову поставити під загрозу американських союзників.
Особливого значення в цьому контексті набувають держави Перської затоки, Ізраїль та інші партнери США. Однак поки залишається незрозумілим, наскільки далеко вони готові зайти у створенні формалізованої системи колективного стримування.
І це одна з головних проблем майбутнього плану: Вашингтону доведеться переконати союзників, що запропонована модель безпеки справді відповідатиме їхнім інтересам, а не лише американському баченню регіону.
Що буде з Ізраїлем та Газою
Другий напрям стратегії стосується наслідків війни в Газі та ширшого ізраїльсько-арабського конфлікту.
У Білому домі розглядають можливість перейти до наступного етапу плану Трампа щодо Гази. Йдеться про те, щоб спробувати остаточно закрити один із найболючіших конфліктів регіону та створити умови для ширшого політичного врегулювання.
Паралельно американська адміністрація хоче просувати домовленості між Ізраїлем та Сирією, а також домагатися повної реалізації угоди між Ізраїлем і Ліваном.
Якщо ці процеси справді будуть запущені одночасно, Вашингтон отримає можливість спробувати змінити саму логіку близькосхідної політики.
Замість постійного реагування на чергову кризу США можуть спробувати побудувати систему, в якій потенційні конфлікти стримуватимуться через мережу політичних, військових та економічних домовленостей.
Саудівська Аравія може стати головним призом
Ще одним центральним пунктом плану залишається розширення так званих Авраамових угод.
Їхня мета — нормалізація відносин Ізраїлю з арабськими державами. Адміністрація Трампа хоче продовжити цей процес і домогтися нових дипломатичних проривів.
Найважливішою потенційною угодою стала б нормалізація відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією.
Для Вашингтона це могло б стати історичним результатом. Саудівська Аравія є однією з найвпливовіших держав арабського світу, тому її офіційне зближення з Ізраїлем кардинально змінило б баланс сил у регіоні.
Водночас така домовленість буде надзвичайно складною. Ер-Ріяд має власні вимоги та інтереси, а палестинське питання залишається одним із найбільш чутливих факторів для арабських держав.
Тому Вашингтону доведеться одночасно переконувати Ізраїль, Саудівську Аравію та інших партнерів погодитися на компроміси.
Усе може залежати від виборів в Ізраїлі
У Білому домі також враховують внутрішньополітичну ситуацію в Ізраїлі.
Американська адміністрація сподівається, що новий ізраїльський уряд після виборів 27 жовтня буде готовий співпрацювати з Вашингтоном у реалізації нової регіональної стратегії.
Однак американські чиновники, за даними Axios, не вважають майбутній склад ізраїльського уряду єдиною умовою для реалізації плану. Трамп, як випливає з повідомлень, готовий просувати власне бачення незалежно від результатів виборів.
Це може стати серйозним випробуванням для відносин Вашингтона та Єрусалима. Будь-яка американська ініціатива щодо Гази, Сирії, Лівану чи нормалізації з арабськими державами неминуче зачіпатиме питання безпеки Ізраїлю та його внутрішню політику.
Парадокс: США планують післявоєнний порядок, поки війна ще триває
Найбільш показовим є те, що нова стратегія розробляється в момент, коли завершення війни з Іраном ще не стало реальністю.
Навпаки, останні події демонструють, наскільки крихкою залишається ситуація. На початку вересня США завдали нових ударів по іранських об'єктах, після чого Тегеран атакував американські військові об'єкти в регіоні. Трамп також попереджав, що в разі нової відповіді Іран може зіткнутися з набагато масштабнішим американським ударом.
4 вересня Трамп заявив, що США можуть невдовзі завдати удару по укріпленому іранському об'єкту поблизу Натанза. Це ще раз показує, що військова фаза конфлікту далека від остаточної визначеності.
Саме тому майбутня стратегія Вашингтона поки не є готовою доктриною. За даними Axios, американські чиновники продовжують обговорювати її ключові положення, а остаточний варіант може змінитися ще не один раз.
Чи зможе Трамп справді змінити Близький Схід
Якщо задум адміністрації буде реалізований хоча б частково, наслідки можуть бути масштабними.
США можуть спробувати перетворити нинішню військову перевагу над Іраном на довгострокову політичну систему стримування. Одночасно Вашингтон хоче закріпити нові відносини між Ізраїлем та арабськими країнами, завершити ключові домовленості навколо Гази та посилити власну мережу союзників.
Фактично йдеться про спробу створити нову архітектуру безпеки на Близькому Сході.
Але між планом на папері та його реалізацією лежить величезна прірва. Держави регіону мають різні інтереси, Ізраїль і арабські країни по-різному бачать майбутнє палестинського питання, а Іран навряд чи добровільно погодиться на роль держави, яку стримуватиме коаліція її противників.
До того ж залишається головне питання — чим саме завершиться нинішня війна.
Якщо конфлікт затягнеться, стратегія Вашингтона може змінитися. Якщо ж США зможуть досягти своїх військових і політичних цілей, адміністрація Трампа отримає можливість використати момент для масштабної перебудови регіону.
Саме тому нинішні напрацювання Білого дому можуть виявитися значно важливішими, ніж просто план дій після конкретної війни. Вони потенційно визначатимуть, хто і на яких умовах встановлюватиме правила гри на Близькому Сході протягом наступних років.
