У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може суттєво змінити систему державної охорони українських посадовців, котрі ухвалювали ключові рішення під час війни. Ініціатива передбачає розширення переліку осіб, яким держава має гарантувати захист, причому в окремих випадках такі гарантії діятимуть навіть після припинення повноважень.
Автори документа вважають, що чинна система вже не повною мірою відповідає реальним загрозам, з якими зіткнулася Україна після початку повномасштабної війни. Зокрема, йдеться про керівників військового та розвідувального блоку, а також членів Ставки Верховного головнокомандувача і Ради національної безпеки і оборони.
Ініціатором законопроєкту є секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. Він пояснив, чому, на його думку, державна охорона має поширюватися на значно ширше коло представників військово-політичного керівництва.
У Раді говорять про загрозу для посадовців
За словами Костенка, безпека людей, які під час війни ухвалюють рішення державного масштабу, безпосередньо пов'язана зі стійкістю країни.
Він наголошує, що законопроєкт не варто розглядати як спробу надати окремим політикам або чиновникам додаткові привілеї. Його мета, за словами депутата, полягає у захисті державних інституцій та забезпеченні безперервності їхньої роботи.
Костенко звертає увагу на те, що людина може залишатися потенційною ціллю російських спецслужб навіть після того, як залишила державну посаду.
«Безпека посадовців, які ухвалювали ключові рішення під час війни, безпосередньо впливає на стійкість держави», — заявив парламентар.
Водночас він наголосив, що ініціатива не стосується конкретних прізвищ. Пропонується створити механізм, який застосовуватиметься до людей, що обіймали визначені посади та виконували відповідні повноваження під час воєнного стану.
На думку депутата, загроза не зникає автоматично наступного дня після звільнення чиновника. Рішення, ухвалені в умовах війни, можуть мати наслідки протягом багатьох років.
Саме тому автори документа пропонують зберігати державний захист і після завершення повноважень.
Чому хочуть захистити головнокомандувача та керівників розвідки
Однією з головних проблем чинного законодавства Костенко називає відсутність у відповідному переліку низки ключових представників силового блоку.
Зокрема, йдеться про головнокомандувача Збройних сил України, начальника Генерального штабу, керівників Служби безпеки України та розвідувальних органів.
На думку автора законопроєкту, ситуація виглядає нелогічною: саме ці люди під час війни ухвалюють рішення, які безпосередньо впливають на обороноздатність держави, однак чинна система державної охорони не враховує їхній статус належним чином.
«Те, що головнокомандувач Збройних сил України, начальник Генерального штабу, голови СБУ і розвідок не були включені до переліку осіб, які підлягають державній охороні, — очевидна прогалина», — заявив Костенко.
Він вважає, що відповідне законодавство формувалося в умовах, коли масштаб загроз був зовсім іншим. Повномасштабна війна змінила не лише характер бойових дій, а й ризики для представників державного керівництва.
Тому, на переконання депутата, законодавство необхідно привести у відповідність до нових безпекових реалій.
Держохорона може зберігатися ще 10 років
Одна з найбільш помітних пропозицій законопроєкту стосується членів Ставки Верховного головнокомандувача та РНБО.
Якщо парламент підтримає ініціативу, після припинення своїх повноважень такі особи зможуть отримувати державну охорону на території України ще протягом 10 років.
Це означає, що під дію нових норм потенційно потраплять і представники Ставки та РНБО, які вже залишили свої посади.
Основною умовою є те, що вони мають виконувати відповідні повноваження під час дії воєнного стану.
Таким чином, у разі ухвалення документа державний захист зможуть отримати не лише чинні, а й уже колишні представники ключових органів військово-політичного управління.
Водночас передбачене обмеження. Запропоновані гарантії не поширюватимуться на посадовців, яких суд позбавив волі за вчинення кримінального правопорушення.
Президенту воєнного часу пропонують довічну охорону
Ще масштабніша норма стосується глави держави.
Законопроєкт пропонує встановити довічну державну охорону президенту часів війни після припинення його президентських повноважень.
Також відповідні гарантії можуть поширюватися на членів його сім'ї.
Однак передбачено важливий виняток. Довічна охорона не надаватиметься в разі, якщо главу держави було усунуто з посади шляхом імпічменту.
Таким чином, автори документа пропонують пов'язати підвищені гарантії безпеки не лише з посадою президента, а й з особливим статусом глави держави, який керував країною в умовах війни.
Логіка ініціаторів полягає в тому, що після завершення президентських повноважень така людина може залишатися носієм інформації та знань, пов'язаних із національною безпекою, обороною та рішеннями, які ухвалювалися в найскладніший період.
Окремі гарантії передбачили для родин
Законопроєкт також містить положення щодо безпеки членів сімей захищених посадовців.
Протягом строку повноважень відповідного представника Ставки або РНБО його родині пропонують гарантувати державну охорону. Після завершення повноважень така охорона має зберігатися ще протягом одного року.
Окремо передбачений сценарій на випадок насильницької смерті представника Ставки або РНБО.
Якщо така ситуація станеться, члени його сім'ї зможуть розраховувати на державну охорону протягом усього періоду дії воєнного стану, а також ще п'ять років після його припинення або скасування.
Тобто ініціатори намагаються врахувати не лише безпосередні ризики для посадовців, а й потенційну загрозу для їхніх близьких.
Костенко нагадав про спроби замахів
На думку Костенка, необхідність посилення охорони не є виключно теоретичним питанням.
Депутат наголосив, що в Україні вже були випадки успішних замахів на державних посадовців, а також ситуації, коли підготовку нападів вдавалося вчасно виявити та зірвати завдяки роботі українських спецслужб.
«Ми вже бачили як успішні замахи на українських посадовців, так і підготовку замахів, яку вдалося зірвати українським спецслужбам», — зазначив парламентар.
За його словами, держава має продемонструвати, що усвідомлює характер таких загроз і готова системно їм протидіяти.
Водночас Костенко окремо застеріг від політизації питання.
На його думку, головний ризик законопроєкту полягає в тому, що тему можуть спробувати використати для популізму або політичних маніпуляцій.
Саме тому автори документа наголошують: нові правила мають діяти незалежно від конкретного прізвища, політичної сили чи особистих поглядів посадовця.
Чисельність Управління держохорони хочуть збільшити
Для реалізації нової системи доведеться збільшити ресурси Управління державної охорони України.
Законопроєкт передбачає збільшення граничної чисельності працівників УДО з нинішніх 2993 до 5500 осіб.
Таким чином, штат структури може зрости приблизно на 2500 співробітників.
Збільшення пов'язане не лише з необхідністю охороняти більшу кількість посадовців. Розширення системи потребуватиме додаткових підрозділів, технічного оснащення, транспорту та іншої інфраструктури.
Водночас збільшення чисельності УДО означатиме й додаткові видатки з державного бюджету. Тому фінансове обґрунтування ініціативи також може стати одним із питань під час її парламентського розгляду.
Чому це питання стало особливо актуальним
Повномасштабна війна суттєво змінила підхід до безпеки українських державних керівників.
Раніше основна увага системи державної охорони була зосереджена на відносно вузькому колі найвищих посадовців. Однак зараз велика кількість стратегічних рішень ухвалюється колегіально — у межах Ставки, РНБО та інших структур, які відповідають за оборону й національну безпеку.
Одночасно зросли ризики, пов'язані з діяльністю російських спецслужб, диверсійними діями та спробами впливу на представників українського державного апарату.
Саме тому, на думку авторів законопроєкту, система охорони має враховувати не лише те, яку посаду людина обіймає сьогодні, а й те, які повноваження вона виконувала під час війни.
Цим і пояснюється пропозиція зберігати державну охорону після завершення повноважень.
Коли законопроєкт можуть розглянути
Наступним етапом має стати розгляд документа парламентським комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Костенко розраховує, що комітет зможе розглянути законопроєкт найближчим часом. Після цього депутати визначатимуться з подальшою долею ініціативи та можливими поправками.
До остаточного ухвалення положення документа ще можуть змінитися. Парламенту доведеться обговорити перелік посадовців, яким надаватиметься державна охорона, тривалість такого захисту, гарантії для членів сімей та питання збільшення штату УДО.
Якщо закон ухвалять у запропонованій редакції, система державної охорони в Україні стане значно ширшою. Захист поширюватиметься не лише на чинних високопосадовців, а й на частину колишніх представників військово-політичного керівництва.
Найбільш резонансною нормою при цьому залишається пропозиція про довічну охорону президента воєнного часу та його сім'ї.
Автори ініціативи наполягають, що йдеться насамперед про державну безпеку. Їхня аргументація полягає в тому, що люди, які в період війни ухвалювали рішення стратегічного значення, можуть залишатися потенційними цілями і після завершення роботи на державних посадах.
Тепер питання полягає в тому, чи зможе Верховна Рада знайти баланс між необхідністю захистити ключових представників держави, фінансовими витратами на розширення системи охорони та недопущенням перетворення нових гарантій на політичні привілеї.
