Росія більше не зможе реалізувати сценарій стрімкого захоплення Києва, який свого часу розглядався Москвою як один із ключових варіантів розвитку війни. Україна вже продемонструвала, що здатна не лише зупиняти масштабні наступальні операції, а й переносити бойові дії далеко за межі безпосередньої лінії фронту.
Однак, за словами командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді, відомого за позивним Мадяр, це зовсім не означає, що європейські країни можуть почуватися у безпеці.
Навпаки, військовий попереджає: якщо Росія колись спробує перевірити на міцність східний фланг НАТО, сценарій швидкого удару по країнах Балтії не можна автоматично вважати неможливим.
«Києва за три дні вже не буде»
Про це Мадяр розповів журналістам шведського телеканалу SVT, які побували в одному із секретних українських командних центрів.
Його оцінка прозвучала максимально різко.
За словами військового, сценарій, за якого Київ мав бути захоплений за лічені дні, більше не відповідає реальності. Україна за роки великої війни докорінно змінила характер протистояння, а українські Сили оборони отримали величезний досвід ведення сучасної технологічної війни.
Водночас Мадяр поставив перед європейськими країнами значно складніше питання: чи готові вони до війни, в якій дрони можуть відігравати таку ж важливу роль, як артилерія, авіація або бронетехніка?
«Києва за день більше ніколи не буде, а от чи не зникне Балтія за три дні — я не впевнений», — заявив він.
Ця фраза фактично стала попередженням для НАТО: наявність потужних армій і сучасної техніки сама по собі ще не гарантує готовності до конфлікту нового покоління.
Чому саме Балтія опинилася в центрі попередження
Країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — мають особливе стратегічне значення для східного флангу НАТО.
Їхнє географічне розташування означає, що у разі масштабного військового конфлікту питання швидкості реагування Альянсу буде критичним.
Саме тому Мадяр говорить не стільки про неминучість якогось конкретного сценарію, скільки про небезпеку недооцінки можливостей противника.
За його словами, Росія продовжує нарощувати виробництво безпілотників, ракет та систем протиповітряної оборони. Водночас країни НАТО ще не мають такого масштабу практичного досвіду війни, який Україна отримала за роки повномасштабного протистояння.
І тут виникає фундаментальна проблема.
Україна фактично стала полігоном, де щодня випробовуються нові технології ведення війни. Дрони постійно вдосконалюються, змінюються тактика їхнього застосування, способи маскування, наведення та протидії.
Для багатьох європейських армій значна частина цього досвіду досі залишається теоретичною.
Росія робить ставку на масовість
Однією з найбільш небезпечних тенденцій Мадяр вважає масштабування російського виробництва.
Йдеться не лише про окремі типи безпілотників. Росія паралельно збільшує можливості виробництва різних видів дронів, ракет та засобів ППО.
Це створює принципово нову модель війни, де величезне значення має не тільки технологічна досконалість окремої системи, а й можливість виробляти її у великих кількостях.
Дешевий безпілотник може змусити противника використовувати значно дорожчий засіб перехоплення. Масована атака може перевантажувати системи ППО. Велика кількість різнотипних цілей здатна ускладнювати роботу розвідки та операторів.
Україна вже зіткнулася з цією реальністю на практиці.
І саме тому досвід українсько-російської війни сьогодні уважно вивчають військові в багатьох країнах світу.
Війна дронів змінює правила
Мадяр став одним із командирів, які фактично перетворили безпілотні системи на окремий напрям сучасної війни.
Українські дрони використовуються для розвідки, коригування вогню, ураження техніки, боротьби з системами ППО, логістичними об'єктами та військовою інфраструктурою.
Особливого значення набули удари по цілях на великій відстані від фронту.
Це змушує противника розглядати як потенційно небезпечну зону не лише безпосередню лінію бойового зіткнення, а значно більшу територію.
Саме в цьому полягає одна з головних змін сучасної війни.
Раніше тилові райони могли вважатися відносно захищеними. Тепер ситуація інша: розвиток безпілотних технологій поступово стирає межу між фронтом і тилом.
Що може чекати Україну найближчими місяцями
Окремо Мадяр прогнозує посилення ракетних ударів по Україні протягом найближчих шести місяців.
На його думку, Росія намагатиметься збільшити кількість ракет у своїх комбінованих атаках.
Головною метою таких ударів він називає українську інфраструктуру та створення умов, за яких нормальне життя цивільного населення стане максимально складним.
Це може означати подальший тиск на енергетичну систему, транспортну інфраструктуру, промислові об'єкти та інші критично важливі елементи держави.
Таким чином, йдеться не лише про спроби впливати на ситуацію безпосередньо на полі бою. Ударів зазнає вся система, яка забезпечує функціонування країни.
Україна вже переносить війну далеко за лінію фронту
Мадяр також відомий операціями, під час яких українські безпілотники уражали військові об'єкти на значній відстані від України.
Раніше він повідомляв про удари по російських засобах ППО та бойовій авіації, зокрема на території тимчасово окупованого Криму та в Росії.
Також українські дрони атакували судна в портах, які використовувалися для транспортування викраденого українського зерна.
За словами військового, росіяни намагаються змінювати або зафарбовувати назви суховантажів і танкерів, однак це не гарантує їм захисту від виявлення.
Ці приклади показують, наскільки сильно змінилася війна за останні роки.
Відстань більше не є таким надійним захистом, як раніше.
Чи справді НАТО не готове?
Попередження Мадяра не означає, що країни Альянсу не мають потужних армій або сучасного озброєння.
Проблема в іншому.
Війна в Україні продемонструвала, що традиційний набір військових можливостей необхідно доповнювати величезною кількістю безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, розвідки, автоматизованого аналізу даних і технологій протидії дронам.
Армія, яка чудово підготовлена до класичного конфлікту, може зіткнутися з несподіваними проблемами, якщо противник почне застосовувати тисячі дешевих безпілотників, одночасно атакуючи командні пункти, склади, транспорт, системи ППО та інші об'єкти.
Саме тут український досвід стає особливо цінним.
Головний урок для Європи
Меседж Мадяра полягає не в тому, що напад на країни Балтії є неминучим.
Його попередження значно ширше: не можна будувати систему безпеки на припущенні, що війна завжди відбуватиметься за старими правилами.
Україна вже заплатила надзвичайно високу ціну за те, щоб навчитися воювати в умовах масованого використання дронів, ракет, розвідки та цифрових технологій.
Європа має можливість використати цей досвід без проходження всього шляху самостійно.
Саме зараз країни НАТО можуть адаптувати свої армії, масштабувати виробництво безпілотників і засобів боротьби з ними, перебудувати ППО, розширити можливості радіоелектронної боротьби та підготувати військових до нового типу конфлікту.
Інакше головний ризик полягає не лише в тому, що Європа матиме недостатньо зброї.
Вона може виявитися недостатньо готовою до війни, яка вже змінила правила гри.
Для України це вже реальність. Для країн НАТО — поки що попередження.
