Україна у серпні суттєво збільшила обсяги вантажних перевезень через кордон із Польщею. За оперативними даними, за місяць через українсько-польські прикордонні переходи було передано близько 1,747 млн тонн вантажів. Це на 215 тисяч тонн більше, ніж у липні.
Одночасно зріс і середньодобовий обсяг передачі вагонів. У серпні цей показник досяг 1012 вагонів на добу, тоді як місяцем раніше становив 938. Таким чином, за місяць приріст склав 74 вагони на добу, або приблизно 7,9%.
Про це повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов під час онлайн-наради представників українського та польського залізничного секторів.
Майже половина вагонів проходить через один перехід
Зростання вантажопотоку через польський напрямок має особливе значення для українського експорту, оскільки західні сухопутні маршрути залишаються одним із ключових альтернативних шляхів для доставки української продукції до європейського ринку.
Найбільше навантаження у серпні припало на залізничний перехід Ізов—Грубешув. Через нього в середньому передавали 495 вагонів на добу. Це майже половина від загального середньодобового показника на всіх українсько-польських переходах.
Порівняно з липнем кількість вагонів на цьому напрямку збільшилася на 43 одиниці на добу. Тобто значна частина загального приросту вантажопотоку між Україною та Польщею припала саме на цей маршрут.
Цифри демонструють, що польський напрямок поступово нарощує свою роль у логістичній системі України. В умовах війни питання альтернативних експортних маршрутів стало не просто економічним, а стратегічним.
Що саме Україна перевозить через Польщу
За даними «Укрзалізниці», найбільшу частку серед основних видів вантажів у серпні становила руда. Її через прикордонні переходи з Польщею було передано близько 393 тисяч тонн.
Другу позицію посіли вантажі в контейнерах — близько 317 тисяч тонн. Контейнерні перевезення мають важливе значення для українського бізнесу, оскільки дають змогу доставляти різноманітну продукцію до європейських логістичних центрів і далі на міжнародні ринки.
Ще одним великим сегментом стали зернові вантажі. За місяць через польський напрямок передали близько 118 тисяч тонн зерна.
Однак саме зерновий сегмент продемонстрував один із найпомітніших темпів зростання.
Експорт зерна через Польщу почав набирати оберти
У серпні середньодобова передача зернових вантажів через українсько-польський кордон зросла до 57 вагонів.
Для порівняння: у липні цей показник становив лише 14 вагонів на добу.
Таким чином, за місяць середньодобовий обсяг передачі зернових збільшився на 43 вагони. Це дуже суттєва зміна, особливо на тлі проблем українського експорту та пошуку нових маршрутів для аграрної продукції.
Україна залишається одним із великих виробників та експортерів зернових культур, однак війна суттєво ускладнила традиційну логістику. Через ризики для морських перевезень та періодичні обмеження роботи окремих маршрутів дедалі більшого значення набувають автомобільні та залізничні коридори через країни Європейського Союзу.
Польща в цьому питанні має особливе значення через географічну близькість та розгалужену транспортну інфраструктуру.
Водночас загальний аграрний експорт залишається під тиском
Зростання залізничних перевезень через Польщу не означає, що український аграрний експорт загалом демонструє аналогічну динаміку.
Навпаки, за перші 27 днів серпня Україна експортувала близько 1,73 млн тонн аграрної продукції. Для порівняння, за аналогічний період липня цей показник становив близько 3,29 млн тонн.
Тобто фізичні обсяги експорту скоротилися приблизно на 1,56 млн тонн, або на 47,5%.
Ця ситуація показує головну проблему української логістики: навіть якщо окремі маршрути нарощують пропускну здатність, вони поки що не здатні повністю компенсувати потребу країни в експортних потужностях.
Саме тому збільшення передачі вантажів через Польщу є позитивним сигналом, але водночас воно демонструє масштаб завдання, яке стоїть перед українською транспортною системою.
Потенціал польського напрямку ще далеко не вичерпаний
Раніше представники української влади та залізничного сектору вже звертали увагу на те, що західна інфраструктура використовується не на повну потужність.
Зокрема, повідомлялося про збільшення середньодобової передачі зерна через західні прикордонні переходи, однак їхня інфраструктура при цьому була завантажена лише приблизно на чверть від можливого рівня.
Це означає, що проблема полягає не лише у фізичній відсутності маршрутів.
Важливими факторами залишаються пропускна здатність прикордонних переходів, різниця у ширині залізничної колії, необхідність перевантаження або перестановки вагонів, доступність локомотивів, стан європейської залізничної інфраструктури та узгодженість роботи українських і польських перевізників.
Кожна з цих ланок може стати обмеженням для всього ланцюга постачання.
Україна хоче подвоїти транзит через Польщу
Раніше міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявляв, що транзит українських вантажів через Польщу потенційно можна збільшити вдвічі — приблизно з 300 до 600 тисяч тонн на місяць.
На тлі нинішнього зростання залізничних перевезень ця тема стає ще актуальнішою.
Україні необхідно мати кілька незалежних експортних напрямків, щоб проблеми на одному маршруті не блокували роботу всього експортоорієнтованого сектору.
Для аграрного бізнесу це особливо важливо. Урожай не можна нескінченно зберігати в очікуванні сприятливішої логістичної ситуації. Якщо продукцію неможливо своєчасно вивезти, це створює проблеми для елеваторів, виробників, трейдерів та всієї системи постачання.
Чому цифра у 1,7 млн тонн має значення
Майже 1,75 млн тонн вантажів за один місяць через українсько-польські залізничні переходи — це значний обсяг.
При цьому важливо враховувати, що йдеться не лише про зерно. Через Польщу Україна перевозить руду, контейнери, аграрну продукцію та інші категорії вантажів.
Фактично польський напрямок виконує роль одного з ключових сухопутних мостів між українською економікою та європейським ринком.
Його значення може зростати й надалі, особливо якщо українські та польські залізничні компанії зможуть усунути вузькі місця на кордоні.
Зростання середньодобової передачі вагонів до 1012 одиниць свідчить про те, що система здатна збільшувати обсяги. Проте для подальшого розвитку необхідно не просто додавати вагони, а синхронно розширювати всю логістичну інфраструктуру.
Попереду — боротьба за пропускну здатність
Серпневі показники показують дві протилежні тенденції.
З одного боку, Україна змогла збільшити обсяг вантажів, які проходять через польський кордон, а передача вагонів зросла майже на 8%. Особливо помітно додали зернові перевезення.
З іншого боку, загальні показники експорту аграрної продукції залишаються значно нижчими за потреби української економіки.
За оцінками, у серпні альтернативними шляхами Україна могла експортувати близько 1,5 млн тонн, тоді як середня щомісячна потреба оцінювалася приблизно у 5 млн тонн.
Це означає, що навіть суттєве зростання польського напрямку саме по собі не вирішує проблему.
Україні потрібна комплексна система маршрутів — морські, залізничні, автомобільні та річкові. Чим більше альтернатив існуватиме одночасно, тим менше економіка залежатиме від ситуації на одному конкретному напрямку.
Серпень у цьому сенсі став показовим. Польський кордон продемонстрував здатність приймати більші обсяги вантажів, а «Укрзалізниця» збільшила середньодобову передачу вагонів до понад тисячі.
Тепер головне питання — чи зможе Україна перетворити це зростання на стабільну тенденцію та наскільки швидко вдасться збільшити пропускну здатність західних кордонів.
Якщо це станеться, польський напрямок може стати ще важливішою складовою українського експорту, забезпечуючи бізнесу доступ до європейських ринків навіть за складних умов воєнної логістики.
