Світовий продовольчий ринок знову опинився під тиском. У серпні ціни на основні продукти харчування піднялися до найвищого рівня з кінця 2022 року. Причини цього разу — не один окремий фактор, а цілий ланцюг проблем: геополітична напруженість, перебої з постачанням, екстремальна спека, слабші врожаї та зростання витрат аграріїв.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), лише за місяць світові продовольчі ціни зросли на 1,9%. Найпомітніше подорожчали зернові, цукор і молочна продукція. І це вже не просто коливання біржових котирувань — подібна тенденція може поступово позначитися на вартості продуктів у магазинах по всьому світу.
Особливе занепокоєння викликає ситуація із зерном. У серпні ціна пшениці збільшилася на 2,6%, а загалом вона вже приблизно на 15% перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Для світового ринку це важливий сигнал, адже пшениця є базовою сировиною для величезної кількості продуктів — від хліба та борошна до макаронних виробів і кормів для тварин.
Цукор зробив різкий стрибок
Одним із головних драйверів серпневого подорожчання став цукор. За місяць його вартість зросла одразу на 11,9%. Такий стрибок особливо показовий, адже ціна сировини швидко впливає не лише на сам цукор на полицях магазинів, а й на широкий спектр продуктів.
Кондитерські вироби, напої, молочні десерти, варення, консервація та інша продукція харчової промисловості залежать від вартості цукру. Тому навіть якщо покупець не побачить миттєвого подорожчання пачки цукру, зростання собівартості поступово може бути закладене у ціну готової продукції.
FAO наголошує, що світові продовольчі ринки дедалі більше зосереджені на ризиках постачання та погодних викликах. І це створює додатковий тиск на фермерів, які паралельно стикаються із дорожчими добривами, пальним, енергією, логістикою та іншими виробничими витратами.
Тобто проблема виникає одночасно з двох боків: виробляти їжу стає дорожче, а стабільно доставляти її до споживача — складніше.
Чому Україна опинилася серед країн під особливим тиском
Для України ситуація має ще один вимір. Країна залишається одним із важливих учасників глобального зернового ринку, а стабільність експорту безпосередньо залежить від роботи логістичних маршрутів.
Із середини липня бойові дії в акваторії Чорного моря загострилися, що створює додаткові труднощі для українських аграріїв, які намагаються вивозити зерно. Будь-яке ускладнення експорту означає додаткові витрати, довші маршрути, більші страхові ризики та потенційний дефіцит доступних транспортних потужностей.
Для світового ринку це теж має значення. Коли великий експортер зерна стикається з логістичними проблемами, покупці на міжнародних ринках починають активніше шукати альтернативні джерела постачання. А це автоматично посилює конкуренцію за зерно та може підштовхувати ціни вгору.
Саме тому продовольча інфляція сьогодні — це не лише питання врожаю. Вона дедалі більше залежить від того, наскільки безпечно, швидко та дешево можна перемістити продукцію від поля до покупця.
Європу може чекати нова проблема
Не менш тривожна ситуація складається в Європі. Кілька хвиль сильної спеки вже негативно вплинули на врожаї в окремих регіонах континенту. Якщо виробництво продовольства скорочується, країнам доводиться компенсувати нестачу імпортом.
На перший погляд це може здаватися простим рішенням: якщо власного зерна чи іншої сільськогосподарської продукції недостатньо, її можна придбати за кордоном. Проте одночасне зростання попиту на імпорт з боку багатьох країн створює зовсім іншу ситуацію.
Покупці починають конкурувати між собою за обмежені обсяги продукції. У результаті імпортери змушені платити більше, а дорожча сировина зрештою потрапляє в собівартість продуктів.
Особливо небезпечно те, що погодні ризики можуть зберігатися й надалі. Загроза потужного явища Ель-Ніньо означає, що світовий аграрний сектор може зіткнутися з новими погодними потрясіннями.
І якщо кілька несприятливих факторів накладуться один на одного — спека в одному регіоні, посуха в іншому, проблеми з логістикою та геополітична нестабільність — світ отримає умови для нового інфляційного шоку.
FAO погіршила прогноз виробництва зерна
Ситуацію додатково загострює перегляд прогнозів FAO. Організація знизила очікування щодо світового виробництва зерна у 2026 році до 2,98 млрд тонн.
Це особливо важливо на тлі того, що йдеться про найбільше річне скорочення виробництва з 2018 року.
Для звичайного споживача цифра у мільярдах тонн може здаватися абстрактною. Але за нею стоїть дуже конкретна реальність: менше зерна означає більшу конкуренцію між країнами, виробниками кормів, переробниками та споживачами.
Зерно є фундаментом величезної продовольчої системи. Його використовують не тільки для виробництва борошна та хліба. Значна частина зернових іде на корм худобі та птиці. Тому подорожчання зерна може мати відкладений ефект: спочатку зростає ціна кормів, потім збільшуються витрати тваринницьких господарств, а згодом дорожчають м'ясо, молоко та яйця.
Саме тому продовольча інфляція здатна поширюватися набагато ширше, ніж показує початкова зміна ціни окремої культури.
Біржі вже сигналізують про серйозні ризики
Ще одним індикатором глобальної ситуації став Bloomberg Agriculture Spot Index, який відстежує ціни на 10 основних сільськогосподарських товарів.
У серпні цей індекс зріс більш ніж на 13%. Це стало найшвидшим місячним зростанням показника з липня 2012 року.
Ф'ючерси на пшеницю та кукурудзу також піднялися до багаторічних максимумів.
Біржові ціни не означають, що всі продукти в магазинах подорожчають на такий самий відсоток. Між ціною сировини та цінником у супермаркеті існує цілий ланцюг — переробка, транспортування, зберігання, енергія, упаковка, зарплати, податки та торговельна націнка.
Однак тривале зростання вартості сировини створює потужний тиск на всю систему. Бізнес не може нескінченно компенсувати додаткові витрати власним прибутком.
Що може подорожчати в Україні
Українських споживачів найбільше цікавить практичне питання: наскільки все це відіб'ється на цінах у магазинах.
За оцінками Міністерства аграрної політики, через перебудову логістики торговельні мережі потенційно можуть підвищити ціни на продукти приблизно на 2,5%. Водночас міністр аграрної політики Тарас Висоцький зазначав, що на кінцеву вартість можуть впливати й інші фактори.
Більш суттєві зміни прогнозують представники аграрного сектору.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук оцінює можливе осіннє подорожчання м'ясної групи приблизно до 10%, а круп — до 15%.
За його словами, першими додатковий тиск можуть відчути молочні та заморожені продукти.
Ці прогнози не означають, що кожен товар автоматично подорожчає саме на вказаний відсоток. На конкретну ціну впливатимуть запаси продукції, врожай, собівартість виробництва, курс валют, логістика, попит і ситуація на внутрішньому ринку.
Але загальна тенденція очевидна: підстав для швидкого та масштабного здешевлення продуктів наразі небагато.
Найбільша проблема — невизначеність
Світова продовольча система входить у період, коли одразу кілька ризиків починають працювати в одному напрямку.
Геополітична напруженість ускладнює торгівлю. Погодні аномалії б'ють по врожаях. Дорожча логістика збільшує собівартість. А скорочення прогнозованого виробництва зерна створює додаткову конкуренцію між покупцями.
Для України до цього додається власна специфіка: проблеми з логістикою та експортом, високі витрати аграріїв і необхідність працювати в умовах постійних ризиків.
Тому нинішній стрибок світових продовольчих цін варто сприймати не як короткострокову біржову аномалію, а як попередження. Якщо погодні проблеми продовжаться, виробництво зерна залишатиметься під тиском, а геополітична ситуація не стабілізується, продовольча інфляція може отримати новий імпульс.
І тоді питання буде вже не в тому, чи подорожчають продукти, а в тому, наскільки сильно і як довго триватиме це зростання.
Для українців перші наслідки можуть стати помітними вже восени — передусім у категоріях, які найбільше залежать від зерна, кормів, молочної сировини, цукру та складної логістики. А подальша динаміка значною мірою залежатиме від того, якими будуть врожаї, ситуація на світових ринках і можливості стабільного експорту української продукції.
