Україна входить у період, коли фінансове навантаження на державу стало одним із найсерйозніших за весь час повномасштабної війни. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що країна не стикалася з настільки напруженою бюджетною ситуацією з 2022 року.
За його словами, проблема вже перестає бути лише питанням майбутніх прогнозів. Україна починає відчувати дефіцит ліквідності, а це означає, що державі може бути складніше своєчасно здійснювати окремі виплати, які безпосередньо не пов’язані з війною.
Про це Марченко розповів в інтерв’ю Euronews.
Україні щороку потрібно близько $50 млрд зовнішнього фінансування
Фінансові потреби України залишаються величезними. Базова щорічна потреба держави у зовнішньому фінансуванні оцінюється приблизно у 50 млрд доларів.
При цьому на 2027 рік наразі залишається значна сума, джерела покриття якої ще не визначені. За оцінкою Міністерства фінансів, йдеться приблизно про 32,6 млрд доларів.
Для державного бюджету це означає необхідність заздалегідь знаходити додаткові джерела фінансування — через міжнародну допомогу, кредити, гранти та інші механізми.
Але саме зараз ситуація ускладнюється тим, що фінансові потреби країни залишаються надзвичайно високими, тоді як війна продовжує створювати додаткове навантаження на державні фінанси.
Марченко попередив про проблеми з ліквідністю
Найбільш тривожна частина заяви міністра стосується не стільки загального дефіциту бюджету, скільки ліквідності — тобто наявності достатньої кількості коштів для своєчасного виконання фінансових зобов’язань.
Марченко заявив, що Україна вже спостерігає певні проблеми з ліквідністю та очікує дефіцит у бюджеті.
За його словами, через нестачу коштів державі потенційно доведеться відкласти деякі виплати, які не мають прямого стосунку до війни.
Це важливе уточнення. Міністр не заявляв про припинення виплат чи невиконання Україною своїх міжнародних зобов’язань. Йдеться передусім про необхідність розставляти пріоритети в умовах обмеженого фінансового ресурсу.
Фактично держава змушена балансувати між кількома критично важливими напрямками одночасно: фінансуванням оборони, соціальними видатками, відновленням пошкодженої інфраструктури, підготовкою до опалювального сезону та виконанням інших бюджетних зобов’язань.
Чи можуть постраждати міжнародні кредитори
Окремо Марченко відповів на запитання про те, чи здатні нинішні бюджетні труднощі вплинути на зовнішніх кредиторів.
За його словами, ні.
Тобто Україна не розглядає поточні проблеми з ліквідністю як загрозу виконанню зобов’язань перед міжнародними партнерами.
Пріоритетність таких платежів у нинішніх умовах зрозуміла: міжнародна фінансова підтримка залишається одним із фундаментів стійкості української економіки.
Водночас наслідки нестачі коштів можуть бути відчутними всередині країни.
Найбільший ризик — на місцевому рівні
За словами міністра фінансів, бюджетні обмеження можуть особливо позначитися на місцевому рівні.
Окрему увагу він звернув на відновлення та захист інфраструктури.
Це питання набуває додаткової гостроти напередодні зими. Україні необхідно забезпечити стабільну роботу енергетики, теплопостачання, водопостачання та іншої критичної інфраструктури в умовах постійних ризиків для неї.
Тому навіть відносно невелике перенесення невійськових видатків може мати значення для окремих громад та регіонів.
Особливо складною ситуація може бути там, де місцеві бюджети одночасно повинні фінансувати аварійні роботи, відновлення пошкоджених об’єктів і підготовку до холодного сезону.
Марченко знову закликав використати заморожені російські активи
На тлі бюджетної напруги українська влада продовжує наполягати на необхідності використання заморожених російських активів для підтримки України.
Марченко закликав Європейський Союз розглянути новий український план щодо використання приблизно 300 млрд доларів заморожених російських активів.
Попередня пропозиція була відхилена ЄС у грудні 2025 року. Натомість європейські партнери погодили механізм спільного фінансування кредиту на 90 млрд євро.
Україна тепер пропонує інший підхід, який, за словами Марченка, має змінити механізм відповідальності за активи, що наразі зберігаються у Бельгії.
Що пропонує Україна щодо активів
Одна з головних проблем навколо заморожених активів — юридичні ризики для Бельгії та компанії Euroclear, через яку проходить значна частина активів.
Саме тому новий український план, за словами Марченка, передбачає механізми для зменшення таких ризиків.
Зокрема, йдеться про можливе перенесення функції зберігання активів із бельгійської юрисдикції на рівень Європейського Союзу.
Для України використання цих коштів могло б стати одним із потенційних способів зменшити фінансовий тиск на державний бюджет.
Адже якщо значну частину витрат, пов’язаних із війною та її наслідками, можна буде покривати за рахунок російських активів, потреба у нових кредитах і додатковому навантаженні на міжнародних партнерів потенційно зменшиться.
На горизонті — ще один ризик із фінансовою допомогою
Ситуація ускладнюється ще й тим, що Україна одночасно залежить від виконання низки умов, необхідних для отримання міжнародної фінансової допомоги.
Під час нещодавньої зустрічі з місією Міжнародного валютного фонду в Києві одним із ключових питань став ризик затримки наступного траншу.
Причиною називали недостатній прогрес України в ухваленні низки важливих законопроєктів.
Проблема має системний характер: міжнародна фінансова підтримка надходить не автоматично. Вона значною мірою залежить від виконання Україною визначених зобов’язань і реформ.
Тому будь-яке затягування з ухваленням необхідних рішень потенційно може створювати додатковий тиск на бюджет.
Україна ризикує недоотримати мільярди
Ще одним тривожним сигналом стали попередження уряду про ризик недоотримання значної частини міжнародної допомоги.
Йдеться приблизно про 29,5 млрд доларів від міжнародних партнерів.
Для отримання цих коштів Україні необхідно виконати значний перелік умов. Зокрема, потрібно ухвалити 44 рішення уряду та 26 законів, які вже перебувають на розгляді парламенту. Крім того, ще 17 законопроєктів мають бути внесені до Верховної Ради.
На тлі бюджетного дефіциту ці цифри набувають особливого значення.
Якщо міжнародне фінансування надходитиме із затримками або в менших обсягах, державі доведеться шукати альтернативні джерела покриття витрат. А це може означати ще більшу залежність від запозичень або необхідність переглядати частину видатків.
Чому 2027 рік може стати особливо складним
Проблема України полягає не лише в тому, що зараз бракує коштів. Значно серйознішим викликом є необхідність забезпечити передбачуване фінансування на наступні роки.
Оцінка у 32,6 млрд доларів непокритої потреби на 2027 рік означає, що вже зараз необхідно шукати рішення.
Державний бюджет не може нормально функціонувати, якщо фінансування планується в останній момент. Особливо це стосується країни, яка веде повномасштабну війну та має величезні витрати на оборону.
Тому нинішня дискусія про зовнішнє фінансування — це фактично розмова про фінансову стабільність України на роки вперед.
Бюджет доведеться балансувати між війною та цивільними потребами
Найскладніше завдання для уряду полягає в тому, що держава не може просто відмовитися від цивільних видатків.
Українцям потрібні соціальні виплати, працюючі лікарні та школи, відновлення зруйнованих об’єктів, енергетична інфраструктура та підготовка до зими.
Водночас оборонні витрати залишаються абсолютним пріоритетом.
Саме на перетині цих потреб і виникає бюджетна напруга, про яку говорить Марченко.
Поки міжнародна допомога залишається стабільною, Україна може утримувати цю систему. Але будь-які затримки або скорочення зовнішнього фінансування одразу створюють додатковий тиск.
Що означає заява Марченка
Заява міністра фінансів не означає, що Україна опинилася на межі фінансового колапсу. Однак вона чітко демонструє масштаб проблеми: бюджетна ситуація зараз є однією з найскладніших від початку повномасштабної війни.
У короткостроковій перспективі владі потрібно забезпечити достатню ліквідність і не допустити перебоїв із ключовими платежами.
У середньостроковій — гарантувати надходження міжнародної допомоги та виконати умови партнерів.
А в довгостроковій перспективі Україні необхідно знайти стабільні джерела фінансування величезного бюджетного розриву.
Одним із потенційних рішень Київ продовжує бачити використання заморожених російських активів.
Поки ж головний виклик залишається незмінним: Україні потрібно одночасно фінансувати оборону, підтримувати економіку, готувати інфраструктуру до зими та забезпечувати соціальні потреби населення. І саме тому найближчі місяці для українських державних фінансів можуть стати одними з найбільш напружених за весь період великої війни.
