Пропозиція Зеленського: гуманітарна пауза на місяць
20 квітня 2025 року український лідер Володимир Зеленський звернувся до Кремля з новою ініціативою: Росія має негайно припинити удари дронами й ракетами по цивільній інфраструктурі в Україні принаймні на 30 днів. У своєму повідомленні на платформі X він підкреслив:
«Якщо Росія не погодиться на такий крок, це стане доказом того, що вона має намір і далі робити лише те, що руйнує людські життя та продовжує війну».
Ця заява — логічний розвиток попередніх закликів Києва до Москви дотримуватися релігійних пауз (наприклад, одноденного Великоднього перемир’я), а також пропозицій Сполучених Штатів щодо 30‑денного припинення вогню.
У середині квітня Володимир Путін несподівано оголосив одноденне «Великоднє перемир’я» з п’ятниці на суботу до опівночі неділі за московським часом (21:00 GMT). Однак уже за кілька годин обидві сторони звинуватили одна одну у порушеннях тиші: Україна зафіксувала щонайменше 46 атак із важкого озброєння, а Москва — понад 1 000 випадків обстрілів українських позицій і 900 ударів безпілотниками в прикордонних регіонах Росії. Згодом Кремль заявив, що не має наміру продовжувати цю паузу — остаточний наказ про продовження не надходив від Путіна.
Наприкінці березня Україна погодилася на американську ініціативу про 30‑денне перемир’я за умови гарантованих поставок оборонної допомоги зі США і збереження їх розвідувальної підтримки. Проте Росія висунула ультимативні вимоги: відмова України від прагнення до НАТО, здача чотирьох окупованих регіонів та суттєве скорочення армії — що Київ розцінив як капітуляцію.
Жінка виходить із церкви під час святкування православного Великодня, а на задньому плані видно житловий будинок, пошкоджений під час російсько-українського конфлікту, в Авдіївці (Авдіївка), Донецька область, контрольована Росією територія України, 20 кв. Олександр Ермоченко
Офіційні реакції міжнародних партнерів
- США: Державний департамент заявив, що «вітатиме продовження» навіть одноденного Великоднього перемир’я, якщо Кремль справді налаштований на мир. «Ми віддані досягненню повного та всеосяжного припинення вогню; оцінюючи серйозність цієї ініціативи, ми готові бачити продовження після неділі», — йшлося в офіційній заяві речника Держдепартаменту.
- Велика Британія: Міністерство закордонних справ закликало Росію «нарешті підтвердити свою відданість перемир’ю», зауваживши, що Україна вже виконала умови припинення бойових дій зі свого боку.
- ООН: Генеральний секретар Антоніу Ґутерреш та високий комісар з прав людини Фолькер Тюрк неодноразово закликали до негайного встановлення гуманітарних пауз і надійного моніторингу на лінії фронту, щоб захистити цивільних від руйнувань і жертв.
Навіщо потрібна 30‑денна пауза?
- Гуманітарний вимір. Тривалість у 30 днів дозволяє відновити роботу соцмереж, лікарень і критичної інфраструктури після руйнувань, які неможливо ліквідувати за кілька годин. Українські громади на східному фронті та в прифронтових містах страждають від проблем із водопостачанням, електрикою й медичним забезпеченням, а сезонні дощі додатково ускладнюють логістику відновлення.
- Довіра й перевірка. Хоча формальні умови перемир’я вже неодноразово порушувалися, тривала пауза дає можливість залучити міжнародних спостерігачів (ООН, ОБСЄ) для документування фактів порушень та застосування санкційних механізмів проти винних.
- Дипломатичний тиск. Якщо Росія погодиться, це стане сигналом готовності до подальших переговорів і зніме напругу в західних столицях, зацікавлених у дипломатичному вирішенні конфлікту. Натомість відмова покаже світові справжню цінність «перемир’я» для Кремля.
Церква, зруйнована внаслідок боїв між російсько-українськими силами, видна згори під час святкування православного Великодня в селі Лукашівка, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
Аргументи Москви та шанси на відмову
Зі свого боку офіційна Москва називала ініціативу Зеленського «односторонньою акцією» без гарантій безпеки для російських військ і жорстко критикувала будь‑які спроби «примусити Росію» до умов, які вони називають «політичними ультиматумами». Представники Кремля вказують на «постійне порушення» супротивником вже укладених угод про нерозгортання атак на енергетичні об’єкти та ліцензії на роботу гуманітарних коридорів, вимагаючи від Києва «повного виведення важкого озброєння з районів наближення до лінії фронту».
Без чітких гарантій щодо цілей і методів контролю Росія навряд чи погодиться на будь‑яке нове припинення вогню, що може обмежити її тактичну свободу на Донбасі та Півдні.
Наслідки для військових та цивільних
- Для ЗСУ. Наразі українська армія наголошує на готовності «діяти симетрично» на будь‑які порушення. Проте тривалий режим тиші дозволить перекинути резерви, відремонтувати техніку та посилити позиції в прифронтових районах.
- Для цивільного населення. Місячна пауза дасть змогу евакуювати вразливі групи, в тому числі людей похилого віку та дітей із зони бойових дій, здійснити ремонт житлового фонду й підготувати школи до нового навчального року.
- Для гуманітарних організацій. Допуск Міжнародного комітету Червоного Хреста, ООН та інших структур сприятиме безперешкодним поставкам продовольства, медикаментів і обладнання в райони, що постраждали від обстрілів.
Бойова позиція в Донецькій області на сході України. Тайлер Хікс
Чи можливе справжнє перемир’я?
Незважаючи на неодноразові спроби організувати «гуманітарні паузи», поки що жодна ініціатива не мала тривалого ефекту. З одного боку, міжнародна спільнота демонструє готовність підтримати будь‑який крок до зниження насильства. З іншого — Росія не довела практичною поведінкою, що її заяви мають підґрунтя. Позиція Києва залишається чіткою: Україна готова припинити вогонь, але лише за умов відповідності цих кроків реальній безпеці мирних жителів.
Якщо Кремль відмовиться, Зеленський пообіцяв «ускладнити будь‑які переговорні формати» та звернутися до союзників за додатковою військовою підтримкою. У протилежному ж разі — місячна пауза може стати поштовхом до справжнього діалогу щодо всеосяжного припинення вогню.
Пропозиція Зеленського про 30‑денну гуманітарну паузу — це не просто тактика, а спроба розірвати коло постійних ескалацій і продемонструвати готовність України до мирних ініціатив. Відповідь Москви на цей заклик покаже, чи справді Кремль здатен відійти від стратегії тотальної війни, де цивільні служби й інфраструктура розглядаються як цілі.
Міжнародний тиск, підтримка США та Британії, а також зусилля ООН створюють сприятливий фон для реалізації пропозиції. Проте в умовах, коли довіра між сторонами підірвана, ключовим залишається механізм моніторингу та жорсткі санкції за порушення. Без них будь‑яке «перемир’я» ризикує завершитися так само швидко, як і розпочалося, а людські життя — продовжувати ставати статистикою в довгій і кривавій історії цієї війни.
