Ця заява пролунала на тлі невдалих перемир’їв та дедалі жорсткіших заяв Вашингтона про втечу з мирного процесу.
Дональд Трамп про швидкий мир
У неділю, 20 квітня 2025 року, на своїй платформі Truth Social президент США Дональд Трамп прокоментував перспективи завершення війни в Україні:
«СПОДІВАЮСЯ, ЩО ЦЬОГО ТИЖНЯ УКРАЇНА І РОСІЯ ЗРОБЛЯТЬ УГОДУ, А ПІСЛЯ ЦЬОГО ПОЧНУТЬ ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС ІЗ США, ЯКІ ПРОЦВІТАЮТЬ, І РОЗБАГАТІЮТЬ!».
Коротка й емоційна публікація одразу привернула увагу світових медіа та дипломатів, адже пролунала в розпал зіткнень на фронті та фактично напередодні завершення символічного одноденного «Великоднього перемир’я», оголошеного президентом Росії Володимиром Путіним.
Контекст «Великодньої тиші» та її провал
За два дні до цього, Володимир Путін наказав «припинити всі військові дії» вздовж лінії фронту на час православного Великодня — від опівночі суботи до півночі неділі за московським часом (21:00 GMT). Однак уже в процесі «тривоги для миру» обидві сторони звинуватили одна одну у системних порушеннях:
- Україна зафіксувала принаймні 46 нових артилерійських обстрілів з боку росіян у ніч з суботи на неділю та продовження ударів дронами й танками наступного дня.
- Росія у свою чергу заявила про понад 1 000 порушень перемир’я українськими військами, включно з 444 обстрілами російських позицій та більш ніж 900 атаками БПЛА по прикордонних регіонах РФ. У Кремлі стверджували, що внаслідок цих дій є поранені й загиблі серед цивільних, а також пошкоджена інфраструктура.
Сам факт провалу «Великодньої тиші» підтвердив, що жодна з воюючих сторін не готова до справжньої та тривалої паузи.
Церква, зруйнована внаслідок боїв між російсько-українськими силами, видна згори під час святкування православного Великодня в селі Лукашівка, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
Умови й ризики «мирної ініціативи» Трампа
Трамп тривалий час позиціонує себе на міжнародній арені як «миротворець». Після неодноразових натяків на «швидкий мир», його адміністрація намагалась домогтися 30‑денного припинення вогню за американською пропозицією. Однак:
- Відмова Росії від домовленостей. Кремль виступив із ультиматумом: Україна має відмовитися від курсу до НАТО, назавжди поступитися чотирма окупованими регіонами та зменшити армію до умовно малих розмірів — позиція, неприйнятна для Києва.
- Попередження про втечу з мирного процесу. Держсекретар США Марко Рубіо разом із Трампом попередили, що Вашингтон «припинить посередництво», якщо не побачить «чітких ознак прогресу в найближчі кілька днів».
- Економічний стимул. Трамп прямо пов’язує політичний мир із бізнес-можливостями: за його словами, США мають отримати великий прибуток у випадку угоди між Москвою й Києвом. Така риторика сприймається в українському суспільстві з обережністю — адже досягнення миру не може бути заручником комерційних інтересів третьої сторони.
Реакції України та Росії
- Київ залишився стримано-обережним: офіційні особи наголошують, що будь‑яка угода має відповідати інтересам безпеки України, без компромісів щодо суверенітету та бажання приєднатися до ЄС і НАТО. «Ми готові до справжніх переговорів, але не на умовах капітуляції», — заявив радник голови ОП Андрій Єрмак.
- Москва назвала ініціативу «одностороннім закликом» без узгодження з російським керівництвом. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підкреслив, що «жодного плану миру від Трампа не надходило, є лише політичні заяви центральної фігури, яка намагається втриматися у світлі майбутніх виборів у США».
Таким чином, заяви Трампа поки що не супроводжуються жодними технічними деталями про те, із ким саме й на яких умовах ведуться переговори.
Можливі сценарії розвитку
- Швидка технічна угода — обмін полоненими, тимчасова пауза в обстрілах на кілька днів чи тижнів. Схожий формат був узгоджений під час попередніх гуманітарних пауз, але завершився поверненням до бойових дій.
- Підписання меморандуму про припинення вогню на 30 днів — аналогічно до пропозиції Зеленського про місячну паузу в ударах по цивільній інфраструктурі. Цей формат вимагав би залучення міжнародних спостерігачів і чітких санкцій за порушення.
- Проривна «мирна угода» за участі США — більш амбітна домовленість, що включає поступове зняття санкцій із Росії, гарантії безпеки для України та нові енергетичні проєкти за участі американських компаній. Такий сценарій виглядає малоймовірним без згоди Москви на компроміси щодо курсу України до НАТО.
Чому угоди «на тиждень» недостатньо
- Відсутність довіри. Досвід Великоднього перемир’я й 30‑денних мирних перемовин показав, що ні Москва, ні Київ не довіряють одне одному та не можуть гарантувати виконання умов.
- Відсутність механізму контролю. Без залучення ОБСЄ чи ООН з реальним мандатом на моніторинг будь‑яке перемир’я з великою ймовірністю стане «ширмою» для наступальних дій.
- Внутрішня політика в США. Заяви Трампа яскраві й гучні, але майбутня адміністрація чи Конгрес можуть не підтримати жодних додаткових бюджетних чи дипломатичних зобов’язань.
Бойова позиція в Донецькій області на сході України. Тайлер Хікс
Наскільки реалістично «домовитися цього тижня»? Експерти вважають, що без вирішення ключових політичних розбіжностей — статусу Криму, гарантій безпеки для України й участі НАТО — навіть короткостроковий «мир» не втримається довше за кілька днів. Водночас економічні перспективи, на які натякає Трамп, можуть створити додатковий стимул для обох сторін — але лише за умови принципових поступок, наразі неприйнятних для Києва.
На фоні нових ударів по енергетиці та зруйнованої інфраструктури в Донецькій, Луганській і Харківській областях будь‑яке «мирне вікно» дає шанс українській владі укріпити позиції, відремонтувати об’єкти критичної інфраструктури та евакуювати цивільних. Проте головним питанням залишається готовність Росії реалістично підходити до умов припинення вогню — а не використовувати його як інструмент зовнішньополітичного піару.
Якщо угода дійсно буде укладена на цьому тижні, її втілення потребуватиме чіткого й прозорого механізму контролю за умовами — інакше нові обіцянки знов перетворяться на порожні слова. І доки не буде справжнього міжнародного тиску та гарантій, великі бізнес‑плани за участі США залишаться далеко за межами реальності війни, що вже третій рік точиться в серці Європи.
